Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок зустрілася з російським колегою Сергієм Лавровим у Москві після візиту до Києва. Минулого тижня США та їхні європейські союзники намагалися відстоювати свої позиції у трьох раундах переговорів із Росією. За їхніми словами, союзники були готові обговорити заходи щодо контролю над озброєннями та зміцнення довіри, але ключові вимоги Кремля були неприйнятними, пише Financial Times.
Поки Захід розмірковує, чи зможе президент РФ Владімір Путін реалізувати свою погрозу «військово-технічних заходів» у відповідь на об’єднану позицію союзників, Європа опинилися в глухому куті, який сама ж і створила. Вона зіштовхнулася з енергетичною кризою та зростанням цін на газ, що робить її вразливою до політичного шантажу РФ.
«Енергетична трилема» — це термін, який описує здатність країн забезпечувати для себе енергію з точки зору екологічності, соціального впливу та безпеки. Європа віддала перевагу першим двом критеріям, забувши про третій. Тепер ЄС платить за це високу ціну.
«Зелена угода» ЄС повинна зробити Європу вуглецево нейтральною до 2050 року та скоротити викиди принаймні на 55 відсотків до 2030 року. Це амбітні цілі, враховуючи небезпеку зміни клімату, і їх підтримує громадська думка європейських країн.
Протягом багатьох років країни Європи субсидували відновлювані джерела енергії та переходили від вугілля чи атомної енергетики до відносно чистішого природного газу. Третій енергетичний пакет ЄС від 2009 року лібералізував ринки газу та зруйнував монополію російського «Газпрому» на європейському газовому ринку. Механізми «зеленої» енергетичної політики ЄС покликані допомогти слабшим європейським економікам пройти перехідний період.
Але різке відновлення попиту на енергію після спаду пандемії, скорочення видобутку газу в Європі та нездатність повністю заповнити сховища газу після холодної зими минулого року, а також масовий попит з Китаю призвели до того, що на енергетичному ринку виникла криза. Ціни на газ зросли.
Росія, яка забезпечує понад 40% імпорту газу в ЄС, заперечує обмеження поставок до Європи. Але Путін критикує ЄС за те, що блок сам себе втягнув у енергетичні неприємності. Якби тільки німецькі регулятори схвалили газопровід «Північний потік-2», російський газ знову б надходив до Європи у великій кількості, обіцяє Путін.
Однак голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль сказав, що Росія «може збільшити поставки газу щонайменше на одну третину», якщо захоче.
Ціни на газ знову підскочили після твердження Кремля про те, що на переговорах із Заходом не вдалося вирішити розбіжності. Не треба багато зусиль, щоб уявити вибуховий вплив на енергетичні проблеми Європи, якщо Росія почне наступ на Україну.
У керівної коаліції Берліна є свої проблеми з енергетичною трилемою. Німеччина має на меті відмовитися від ядерної енергетики до грудня 2022 року, а від вугілля — до 2030 року. Правила захисту навколишнього середовища дозволяють невеликим компаніям подавати позов проти нових вітрових турбін або ліній електропередач.
Міністр «зеленої економіки» країни Роберт Хабек представив амбітну програму боротьби проти зміни клімату, але, ймовірно, він програє суперечку з ЄС, адже блок хоче визнати газ та ядерну енергетику «зеленими джерелами».
Що стосується енергетичної безпеки, то Німеччина є фактично основним іноземним клієнтом «Газпрому». У 2021 році 50-75 % її імпорту газу до країни надходило з Росії. Потужності сховищ газу в Німеччині є найбільшими в ЄС, і «Газпром» володіє багатьма підземними сховищами. Після запуску «Північний потік-2» збільшить енергетичну залежність Німеччини від Росії і дозволить Кремлю стати перешкодою для економічної згуртованості Європи.
Але погрози і шантаж Путіна розділяють Берлін. Бербок і Хабек наполягають, що варіант остаточної зупинки газопроводу має бути використаний, щоб стримати Кремль. Минулого тижня кілька високопоставлених соціал-демократів публічно не погодилися з такою думкою.
Міністр оборони Крістін Ламбрехт навіть сказала, що «Північний потік-2» не варто «втягувати в конфлікт РФ та України». Таку заяву вона зробила в день голосування в Сенаті США щодо санкцій проти газопроводу.
Серед цих суперечок одна особа має повноваження прийняти ключове рішення. Це канцлер Олаф Шольц, чиї заяви щодо кризи на українському кордоні були занадто обережними та стриманими.
Бербок збиралася у Москві зустрітися з російським громадянським суспільством. Російські дисиденти, які потрапили під репресії режиму Путіна могли б нагадати Берліну про дії Москви, резюмує видання.
Україна попереджає, що запуск "Північного потоку-2" розв'яже руки Росії для повномасштабного наступу. Київ заявляє, що реалізація цього проєкту не знизить ціни на газ у Європі.
Також "Нафтогаз України" звернувся до Європейської комісії зі скаргою про зловживання російським "Газпромом" домінуючим становищем на європейському ринку газу, яке призвело до рекордного зростання цін у регіоні. Компанія повинна надати розширені та доповнені матеріали, що підтверджують зазначені факти.