Минулих вихідних у Белграді відбувся наймасштабніший за всю історію новітньої Сербії «екологічний» мітинг, у якому взяли участь приблизно 40 тисяч громадян. Протестувальники тримали в руках плакати, які пояснювали причину їхнього обурення: «Ні видобутку літію!», «Не рудник, а життя!», «Зрада!».
Майже місяць у 30 містах Сербії відбуваються демонстрації та мітинги протесту проти проєкту «Ядар» із видобутку літію в західній частині країни. На жаль, не обійшлося без спроб спровокувати насильство, яке оперативно зупиняла поліція.
Що ж вивело на вулиці сербів — студентів, професорів, пенсіонерів, селян і навіть держслужбовців?
Історія почалася ще 2004 року, коли транснаціональна гірничодобувна корпорація Rio Tinto виявила біля міста Лозниця мінерал ядарит (від назви річки Ядар), із якого можна отримати 1,2 млн тонн літію, що виведе країну на 12-те місце у світі за його видобутком.
Літій (м’який метал білого кольору) недаремно називають «білим золотом», адже без нього не можна виготовити батареї для телефонів і ноутбуків, акумулятори для автомобілів, термостійке скло та кераміку, літаки, електрообладнання й ліки. Rio Tinto здобула права на видобуток літію, а створення рудника та переробного заводу внесли в план розвитку регіону, плануючи розпочати видобуток 2027 року. Крім того, було видано ще 68 дозволів на видобуток літію на 30 локаціях, розташованих на 22 тис. кв. км, де проживає понад 30% населення країни.
Плани спричинили масове невдоволення жителів регіону. За кілька років проти проєкту «Ядар» було зібрано понад 30 тисяч підписів, відбулися масові екологічні протести, що 2022 року змусило уряд призупинити дозвіл на його реалізацію. Екологи, виборюючи повну заборону проєкту, 1 липня 2024 року направили владі листа, в якому дали їй 40 днів на ухвалення закону про заборону видобутку літію. Натомість 11 липня Конституційний суд скасував заборону від 2022 року.
Унаслідок цього в Сербії розпочалися ще масштабніші екологічні протести. Їх апогеєм став мітинг у Белграді 10 липня.
Чому проєкти видобутку літію спричинили хвилю протестів у Сербії? Адже Александар Вучич і ряд членів уряду ведуть масовану кампанію на захист проєкту «Ядар», нерідко маніпулюючи цифрами та розповідаючи, що Сербія зможе щорічно видобувати 58 тис. тонн літію на рік і це дасть змогу виробляти 1,1 млн електромобілів і забезпечити близько 17% європейського ринку. Прибуток, за словами керівництва країни, становитиме 10–12 млрд євро, і буде створено 20 тисяч робочих місць. Але, рахуючи за сьогоднішніми цінами на літій, річний прибуток Rio Tinto становитиме 600–650 млн євро, з яких Сербія отримає лише 31 млн євро ренти.
Загострення ситуації в Лозниці напередодні суботнього мітингу змусило Вучича покинути Париж перед принциповим баскетбольним матчем Сербія—США й виступити на мітингу, запевняючи в безпечності видобутку літію й обіцяючи золоті гори та повернення до життя цього депресивного регіону.
Мінздоров’я Сербії створило спеціалізований кол-центр, де гіпотетично можна отримати відповіді на будь-які запитання стосовно «Ядару».
Rio Tinto також виступає на захист проєкту, запевняючи, що закритий (шахтний) спосіб видобутку металу не загрожує ні здоров’ю, ні екології, а компанія використовуватиме безпечні технології й вирішуватиме соціальні питання, інвестуватиме в проєкт 2,4 млрд євро.
Проте екологи й багато сербських учених кажуть про високу небезпеку видобутку літію, зокрема в шахтах, звертаючи увагу на деякі проблеми:
- в Австралії, Чилі, Венесуелі й Аргентині видобуток цього металу ведеться у віддалених і малонаселених районах. У ФРН, яка має трьохмільйонні поклади літію, питання про його видобуток наразі не не стоїть. Хоча вже чотири роки йдеться про те, що німецькі вчені винайшли безпечний спосіб для цього;
- процес видобутку «білого золота» негативно впливає на фізичний ландшафт через забруднення та ерозії ґрунту, має довгостроковий негативний вплив на довкілля. Приміром, під час видобутку літій обробляють сірчаною кислотою при температурі 250 градусів, і питання управління відходами залишається відкритим. А ще є викиди вуглекислого газу, які негативно впливають на здоров’я населення та збільшують кількість ракових захворювань;
- так, реалізація настільки складного проєкту, як «Ядар», призведе до пожвавлення життя в регіоні, збільшення кількості робочих місць і розвитку соціальної інфраструктури. Але може призвести й до появи двох взаємовиключних тенденцій — перенаселення (постійна потреба в припливі нової робочої сили та структурах, які її обслуговують) і відпливу населення внаслідок погіршення якості довкілля — води, повітря, продуктів харчування. Наразі ніхто не може ні підтвердити, ні спростувати такі припущення — прикладів іще не було.
Проєкт «Ядар» від самого початку був не стільки внутрішнім, сербським, скільки міжнародним, до нього була прикута увага низки міжнародних гравців — Китаю, Росії, Євросоюзу. Останнім часом умовна глобалізація проєкту супроводжувалася його політизацією з боку влади. До й після мітингу 10 серпня її представники зробили чимало, на наш погляд, провокаційних заяв про нібито підготовку до скинення нинішнього сербського керівництва під час екологічних протестів. Сербський прем’єр Мілош Вучевич вважає, що ці протести підтримує косовський прем’єр Альбін Курті, усташі (хорватські праворадикали фашистського спрямування) та іноземні спецслужби. Віцепрем’єр Александар Вулін, «відкривши», що «Вучич — не Янукович», закликав президента не здаватися, не допустити Майдану та силового захоплення влади «іноземцями й місцевим набродом».
Вучич пішов іще далі, зробивши сенсаційну заяву: готується переворот, про що його попередили російські спецслужби. А Марія Захарова в заяві російського МЗС навіть розкрила схему, як діятимуть «певні зловмисні сили», аби «дискредитувати законно обрану владу».
Однак нічого з цього не відбулося й Вучич (на якого нібито навіть готувався замах) залишився при владі, продовжуючи свої маневри між народом Сербії та глобальними гравцями навколо видобутку літію. Він опинився в непростій ситуації, коли будь-яке рішення торкнеться його друзів, великих торговельних партнерів, джерел кредитів та інвестицій.
Почнімо з трикутника друзів Сербія—Китай—Угорщина. Проєкт «Ядар» може внести розбрат між ними, оскільки передбачає видобуток літію, виробництво автомобільних акумуляторів і електромобілів, здешевивши їх виробництво в Європі. Зникне дороге й довге транспортне плече з Китаю та чималі європейські мита. Це удар і по Угорщині, де будують черговий акумуляторний завод на привізному літії. І, звісно, по Китаю, який втрачає частину ринку.
Євросоюз надзвичайно зацікавлений у реалізації «Ядару», адже це звільнить його від літієвої та акумуляторної залежності від Китаю, на частку якого припадає 56% європейського ринку «білого золота».
Саме в цьому контексті слід розглядати липневий візит канцлера ФРН Олафа Шольца до Сербії. Головна тема — реалізація проєкту видобутку літію. Цікавим є склад команди Шольца на переговорах із владою Сербії: заступник голови Єврокомісії Марош Шефчович, а також представники Mercedes Benz і Stelantis (об’єднує 14 світових автомобільних брендів), виробників літієвих акумуляторів і Rio Tinto. Сербії пообіцяли золоті гори, новітні технології, фінансування, розширення виробництва електромобілів. Не можна виключати й того, що Шольц дав Вучичу якісь обіцянки в контексті євроінтеграції.
Потік обіцянок було продовжено на Саміті критичної сировини, що відбувся 19 липня в Белграді та закріпив підписаний під час Саміту Меморандум про взаєморозуміння між ЄС і Сербією з приводу стратегічного партнерства щодо критичних матеріалів, ланцюгів виробництва акумуляторів і електромобілів. До речі, такий самий Меморандум раніше підписала з Євросоюзом і Україна.
Фактично Сербія підтвердила, що проєкт «Ядар» буде реалізовано й китайським автовиробникам літію не продаватимуть, усе дістанеться європейському автопрому.
Сербія стала першою країною в Європі, яка намагається розпочати видобуток літію та безпечно подолати шлях від видобутку мінеральної сировини до високотехнологічного продукту, не нашкодивши при цьому людям і не порушивши крихкого балансу між природою та людиною. Бути першим завжди складно.