В Нью-Делі політики почали хвилюватися. Довгоочікуване президентство Індії в G20 виявилося важчим, ніж очікувалося. Індійські лідери сподіваються, що G20 може успішно замінити низку інших атрофованих органів багатосторонності. Але великі саміти за останні тижні закінчилися без спільного комюніке. А країни настільки сильно розділилися через російську війну проти України, що навіть не змогли підписати спільну заяву про інші важливі проблеми.
Це серйозний крок назад від саміту G20, який пройшов минулого літа на Балі. Тоді лідери змогли дійти згоди про пункт про вторгнення Росії в Україну. Але цього разу схожа риторика була неприйнятною для російських і китайських представників. Їхнє небажання поступитися на папері посилилося за останні місяці, впродовж яких російська армія втратила контроль над територіями в Україні, - пише в статті для Bloomberg старший науковий співробітник аналітичного центру Observer Research Foundation в Нью-Делі Міхір Шарма.
Він також додає, що Китай і Росія також відреагували на зміну атмосфери серед «нейтральних» країн в Азії і Африці. Конференція Raisina Dialogue - одна з небагатьох платформ, яка виводить на передній план підхід країн, що розвиваються, до глобальних проблем. Минулого тижня в рамках цієї конференції глава МЗС РФ Сєргєй Лавров виступив перед аудиторією невдовзі після Держсекретаря США Ентоні Блінкена.
«Відео, на якому присутні сміялися з Лаврова після його слів про те, що «проти нас почали війну», стало вірусним. Але Лаврову також аплодували, коли він описував Захід як розпалювача війни. Невиразний Блінкен, повторюючи вже знайомі тези, отримав набагато стриманішу реакцію», - пише Шарма.
Він нагадує, що на цій же конференції рік тому європейські лідери успішно змогли виставити російське вторгнення в Україну як імперіалістичний реваншизм. Однак, тоді армія Росії контролювала третину української території. Сьогодні ж після низки принизливих відступів вона кидає все, що має, на штурм маленького і стратегічно не важливого міста на Донбасі, яке не може захопити вже багато місяців.
«Посил, який спрацював, коли Україна оборонялася проти жахливої колишньої супердержави, може бути не таким переконливим, коли українська армія вже не схожа на андердога. В результаті, світ, який розвивається, хоче чути від Заходу менше розмов про «захист України» і більше про «пошуки миру». Той факт, що навіть Китай відчув необхідність опублікувати свою розмиту і не практичну дорожню карту до миру - це ознака, що світ хоче, щоб лідери почали активно шукати кінця цієї війни», - пише індійський експерт.
Він уточнює, що це зовсім не означає, що США і союзникам потрібно відмовити Україні у військовій підтримці. Захист українського суверенітету і пошук тривалого миру не взаємовиключні, навіть якщо йдеться про риторику. Також ніхто не може стверджувати, що російський уряд демонструє особливу зацікавленість в тому, щоб зараз сісти за стіл і почати змістовні переговори.
«Але союзникам України варто непокоїтися через те, що непоступливість Москви може сховатися за ідеєю про небажання Заходу йти на компроміси заради миру. Це проблема комунікації і посилів, яку потрібно швидко вирішити», - пояснює Шарма.
Він вказує на те, що президент Франції Еммануель Макрон хоч і став «магнітом критики» на Заході, також виявився єдиним лідером, який постійно говорить, що ця війна закінчиться через переговори і компроміси. Під час Мюнхенської конференції з безпеки минулого місяця він повторив, що мета - це досягти «не ідеального балансу», який буде «стійким і для самої Росії». Шарма зауважує, що жодну ядерну державу ніколи не змушували до безумовної капітуляції. Тож раціоналізм Макрона має сенс. Автор стверджує, що решта світу дивиться на ситуацію так само, як французький президент. Як і він, всі розуміють, що в якийсь момент доведеться почати думати про гарантії, репарації і мирні угоди, які потрібні, щоб підкріпити будь-яке припинення вогню. Індійський експерт вважає, що цей момент вже настав.
«Ніхто не очікує, що якісь реальні переговори почнуться завтра. Але всі мають право розраховувати, що робота в напрямку мирного плану інтенсивна і триває. І вони хочуть почути про цю вірність миру від світових лідерів, які мають найкращі можливості на щось вплинути», - пояснив автор.