Пекін може дати Росії зброю й допомогти перемогти або натиснути на Путіна, змусивши його погодитись на компроміс, але, швидше за все, він не зробить взагалі нічого.
Будь-які сподівання, що президент Джо Байден зможе вмовити китайського лідера Сі Цзіньпіна допомогти зупинити війну в Україні, доведеться відкласти. Китай хоче, щоб конфлікт швидко закінчився. Але він не буде використовувати свій вплив, щоб наблизити мир.
Про це пише Bloomberg, додаючи, що минулої п’ятниці під час телефонної розмови лідери США і Китаю, схоже, говорили і не чули один одного. У заяві Білого дому після неї йшлося, що Байден зосередив увагу на Україні й застеріг Пекін про наслідки, якщо Китай вирішить надати Росії «матеріальну допомогу». В цей час, у китайських висновках згадують про Україну лише мимоволі. Головна увага заяви була присвячена прихильності Байдена до політики «одного Китаю», а також його бажанню не починати нову холодну війну з Пекіном.
Справа зовсім не в тому, що Китай, як вважають деякі чиновники в Пекіні, виграє від того, що стоїть осторонь, поки США і Росія виснажують один одного. Насправді кожен день війни в Україні виливається в китайські втрати. Єдине питання - наскільки великої шкоди він зазнає і як швидко.
Китай опинився в цьому скрутному становищі, зокрема, через спільну російсько-китайську заяву про стратегічне партнерство, підписану 4 лютого. На той час багато хто в Пекіні вважав документ геополітичним майстерним ходом. Росія в ролі квазі-союзника була б китайським стратегічним здобутком. Більше того, напруга у відносинах Москви з Вашингтоном повинна була б відвернути увагу від Індійсько-Тихоокеанського регіону, давши Пекіну більшу свободу дій. Тепер кепські справи російської армії на полі битви й об’єднана реакція США і союзників на вторгнення перекреслили всі ці очікування. Замість блискавичної перемоги Путін ризикує зазнати принизливої поразки або ж погрузнути, поки західні санкції нищать російську економіку. Друге стало б втіленням найгіршого кошмару Китаю. Стратегічні наслідки для Пекіна від такого сценарію немислимі. Путін, без сумніву, це розуміє. Можливо, саме тому він так сильно намагається затягнути Китай у конфлікт, випрошуючи військову допомогу.
Довготривала війна - не набагато кращий варіант для Китаю. Якби Росія погрузла під тиском санкцій, це дало б Пекіну час обдумати свою стратегію. Але виснажена Росія підвищила б тиск на Китай, вимагаючи більшу допомогу. Відкрита підтримка Путіна могла б розвернути ситуацію на користь Росії. Але ризик такого вчинку аж надто високий. Факт в тому, що Китай працює за іншим графіком, ніж Росія. На відміну від Путіна, Сі Цзіньпін переконаний, що поточний світовий порядок, яким би неприємним він не був, досі залишає багато простору для Китаю у його боротьбі за владу й вплив. Якщо напругу у відносинах зі США можна тримати під контролем досить довго, щоб уникнути передчасного зіткнення, тоді теоретично час на китайському боці.