Сотні біженців сьогодні вирушили пішки зі столиці Угорщини в напрямку Австрії. Свій шлях вони почали зі Східного вокзалу Будапешта після того, як угорська влада скасувала усі рейси потягів у західному напрямку.
Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію Reuters. Також близько 300 іммігрантів втекли з табору для біженців, розташованого біля кордону з Сербією. Вони розділилися на дві групи і вирушили в бік столиці. Ще 64 біженця втекти з табору в центральній частині Угорщини і пішки пішли в Австрію.
Видання також повідомляє, що 2300 мігрантів, яких розмістили в таборі біля сербського кордону, погрожують втекти. Поліція Угорщини каже, що не застосовує силу проти втікачів, але переслідує їх.
Тим часом, угорський парламент сьогодні, 4 вересня, ухвалив пакет законів щодо посилення прикордонного контролю через потік іммігрантів. Тепер у поліції буде більше повноважень, а біженців можуть кидати до в'язниці за незаконний перетин угорського кордону.
В цей же час, Будапешт розпорядився спорудити паркан вздовж кордону із Сербією, сподіваючись, що він скоротить потік біженців з Сирії і інших близькосхідних країн, які намагаються дістатися Західної Європи. При цьому за пошкодження паркану біженцям погрожують тюремним терміном до трьох років.
Як писало британське видання The Guardian, Німеччина, почасти з історичних причин, а також частково через брак робочої сили, стала основним прихильником морального підходу до цієї кризи. Так,Німеччина прийняла 40% сирійських біженців, які прибули Європи. Швеція прийняла 20%, південні європейські країни – Греція, Італія та Іспанія - 25%. Великобританія запропонувала притулок менш ніж 1%.
У квітні 2015 року Євросоюзом був затверджений план по боротьбі з нелегальною міграцією, а також взяв нову програму допомоги мігрантам. У травні повідомлялося, що Єврокомісія запропонувала розподіляти мігрантів в країнах ЄС за квотним принципом - в залежності від економічних показників країни.
Як писав у статті для DT.UA Європу накриває вал нелегальної міграції Олексій Коваль, роблема вироблення спільної міграційної політики у рамках ЄС має не тільки економічну та гуманітарну складову, - на неї великою мірою впливають політичні розбіжності. Країни півночі й півдня Європи, країни "периферії" та ті, що розміщені всередині континенту, все ще обстоюють різні підходи.