Попри те, що президент Росії Володимир Путін застеріг європейських лідерів від «неприйнятного втручання» у політичну кризу в Білорусі, сам російський лідер навряд чи збирається слідувати власній пораді, адже він має намір зберегти вплив на сусідню країну, пише Financial Times.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров також певним чином натякнув на те, що Кремль «занадто стурбувала» ситуація в Білорусі.
«Те, що відбувається в Білорусі, нас дуже хвилює. Ніхто не приховує, що мова йде про геополітику», - сказав Лавров.
Масові продемократичні протести в Білорусі проти суперечливої перемоги на виборах президента Олександра Лукашенка створили неабиякі проблеми для Кремля, адже російський лідер наразі намагається вирішити, як йому підтримувати контроль над країною-сусідом.
Путін вже встигнув застерегти Європу від втручання у ситуацію в Білорусі, однак лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська навпаки закликала європейських лідерів підтримати «пробудження Білорусі».
Лукашенко, який стверджує, що Захід хоче «силою» відібрати у нього владу, натякнув Путіну, що внаслідок цього і сам Кремль може перебувати під загрозою, адже хвилі протестів ризикують перекинутися і на Росію, якщо не «стабілізувати» ситуацію.
При цьому, Олександр Лукашенко протягом тривалого часу був проти занадто глибокої економічної інтеграції між Білоруссю та Росією, стверджуючи, що Кремль фінансував його опонентів.
«Росія не буде втручатися у справи іншої країни, якщо при цьому вона не матиме власної вигоди. Хороші відносини з Москвою можна мати лише тоді, коли ви їй підкоряєтесь», - сказав колишній посол Великої Британії в Білорусі Найджел Голд-Девіс.
Значною мірою, протести в Білорусі спричинені саме антипатією громадян до Лукашенка, однак в цій ситуації грає роль і геополітика.
Тим не менше, Володимир Путін має серйозний економічний вплив на Білорусь. Економіка Білорусі значною мірою покладається на Росію, яка поставляє в країну нафту та газ. Повне розірвання будь-якої співпраці з Москвою стане причиною великих економічних потрясінь для Білорусі, при цьому країні доведеться проводити «болісні» реформи.
Ймовірно, білоруська опозиція буде намагатися уникати «напруження» з Москвою та спробує вибудувати «взаємовигідні відносини» з Росією.
Однак, дехто вважає, що Світлані Тихановській може не вистачити необхідного політичного досвіду, який знадобиться у співпраці з Володимиром Путіним.
Але, Кремль навряд чи буде сприймати групу опозиціонерів як «надійного партнера». Москві важливо мати людей, яким «можна було б довіряти», які б мали чітку проросійську позицію. Для прикладу, свого часу в Україні Росія протягом тривалого періоду «розвивала» проросійські погляди у деяких політиків та олігархів, однак з Білоруссю ситуація дещо інша.
Росії було б вигідно повторити революцію у Вірменії 2018 року, коли країна «позбулася» свого давнього лідера, натомість на зміну цьому лідеру прийшла нова людина, яка зберігала проросійську позицію.
Путіну навряд чи сподобається розвиток подій, за якими в Білорусі буде встановлено новий «західний» тип демократії, однак, він міг би прийняти це, якби нова білоруська влада зберегла старі геополітичні погляди.
Однак, Білорусь може стати екзистенційною кризою для Росії. Адже із встановленням в Білорусі «західної демократії», влада країни може різко змінити своє «ставлення» до Москви, резюмує FT.
Раніше повідомлялося, що Координаційна рада намагається налагодити діалог з адміністрацією Лукашенка.