Сотні укріплених бункерів побудують як частина нової оборонної лінії, покликаної захистити країни Балтії — а отже, і весь західний оборонний альянс — від нападу Росії. На півдні Литва відкриває понад десяток так званих парків контрмобільності — складів для зберігання протитанкових перешкод, колючого дроту і бетонних блоків, які покликані уповільнити просування потенційних загарбників. Латвія, як і дві інші прибалтійські країни, і Фінляндія також встановили паркани на своїх ділянках кордону з Росією і Білоруссю.
Ці роботи — свідчення того, що безпека в прикордонних країнах НАТО тепер визначається ситуацією в Україні. Лідери країн Балтії, які розглядали поразку Росії в Україні як найкращий спосіб гарантувати свою безпеку, тепер бачать, що хід війни змінюється в кращий для Москви бік. Останні місяці принесли шквал попереджень про можливий напад Росії на НАТО в найближче десятиліття. Вражає те, що на сполох б'ють не тільки Вільнюс, Рига і Таллінн, а й міністри в Стокгольмі, Берліні та Лондоні, і всі вони говорять про можливу конфронтацію протягом 2-8 років, пише Financial Times.
Регіональні лідери розглядають три балтійські країни з їхньою невеликою територією і вузьким сухопутним зв'язком з рештою країн НАТО — як місце, де натхненний Путін може спробувати перевірити єдність і рішучість альянсу за допомогою дестабілізуючих провокацій або навіть прямого нападу. Ці побоювання посилюються у зв'язку з перспективою повернення Дональда Трампа, що викличе серйозні сумніви в прихильності США європейській безпеці в той час, коли мало хто з чиновників і аналітиків вірить у здатність Європи захистити себе.
Є відчуття, що завдяки членству в НАТО країни Балтії перебувають у більшій безпеці, ніж це було протягом століть. Це "парадокс", вважає прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте. За останній рік західний оборонний альянс зміцнився завдяки приєднанню Фінляндії та Швеції, перетворивши Балтійське море на те, що Шимоніте називає "озером НАТО".
Для оцінки російської загрози співробітники служб безпеки застосовують стандартну модель: наявність намірів, здібностей і можливостей. У країнах Балтії про наміри Росії постійно говорять, але вони навряд чи конкретні. Щодо можливостей, то всі згодні, що, спрямувавши всі ресурси в Україну, Росія не в змозі найближчим часом напасти на НАТО.
Російські плани військової реформи, оприлюднені торік, передбачають подвоєння чисельності військ, розміщених поблизу Балтійського регіону, до майже 40 тисяч осіб до 2026 року, а також значне збільшення кількості танків і бронемашин. Представник служби безпеки каже, що через те, що Росія зосередилася в Україні, цього графіку важко дотриматися. Але, що дуже важливо, щойно в Кремлі ухвалять рішення про конфронтацію, російські військові забезпечать готовність.
Латвійський військовий діяч Яніс Кажоциньш бачить два можливих сценарії розвитку подій у найближчій перспективі. У першому випадку — Росія домагається успіху в Україні та намагається використати ослаблений Захід.
"Спосіб зробити це — швидкий coup de main [раптовий напад] у країнах Балтії та подальша переконлива ядерна загроза", — каже він.
Другий сценарій — якщо Україна і західна єдність встоять, то Росія може спробувати відволікальні провокації, але не повноцінний військовий напад з десятками можливостей для гібридних атак, від саботажу і вбивств до розбурхування місцевого російськомовного населення. Російськомовні меншини становлять близько чверті населення Естонії та Латвії. Офіційні особи країн Балтії визнають, що вони вразливі для дезінформації через російські ЗМІ, але кажуть, що здатність Москви використовувати їх як зброю зменшується в міру того, як молоді люди стають більш інтегрованими.
У Литві російськомовне населення набагато менше, але вона вразлива через географічні особливості, оскільки межує як з Калінінградом, так і з Білоруссю. Крім того, вузька смужка землі, що становить литовсько-польський кордон — Сувалкський коридор — на думку багатьох військових експертів, є найбільш вразливою частиною всієї території НАТО. Стримати Росію тут — означає позбавити її можливості використовувати будь-яку з географічних слабкостей Прибалтики.
Ще кілька років тому план альянсу щодо захисту трьох балтійських країн полягав у тому, щоб дозволити Росії спершу окупувати їх, а через кілька місяців дати відсіч. Сьогодні стратегія полягає в тому, щоб захищати натовську територію "з першого метра" і не дозволяти російським загарбникам руйнувати міста, як це відбувається в Україні. Однак для країн Балтії вирішальним гарантом міцності НАТО залишаються США. Залучення США до НАТО, а також до України є головним дипломатичним пріоритетом для лідерів і політиків країн Балтії.
Про те, на які держави Путін може напасти після України читайте у статті Володимира Кравченка "Путін накинув оком на Європу. Які країни НАТО він атакує після України?