UA / RU
Підтримати ZN.ua

Байден загнав Путіна у глухий кут — The Washington Post

Але найважча частина ще попереду.

Президент США Джо Байден у своєму виступі, присвяченому ситуації навколо України, закликав до деескалації протистояння з Росією. Це сталося після заяви президента РФ Владіміра Путіна про те, що Москва готова продовжити переговори, пише The Washington Post.

«Сполучені Штати продовжують вірити, що дипломатія та деескалація є найкращим шляхом вперед, але готові до будь-якого сценарію», – сказав Байден.

Білий дім підтвердив, що «Сполучені Штати залишаються відкритими до дипломатії високого рівня у тісній координації із союзниками, спираючись на численні дипломатичні кроки, які Америка та союзники запропонували Росії протягом останніх місяців».

Незрозуміло, чому Байден вибрав саме цей момент для виступу, але можна припустити, що він хотів дати відповідь Путіну на його заяву про готовність до переговорів. США тепер повинні підтримувати складний баланс: вони мають виглядати відкритими до переговорів, але залишатися рішучими.

Байден повторив, що, хоча американські війська не підуть воювати в Україну, Сполучені Штати відповідатимуть на потенційне вторгнення Росії жорсткими санкціями. Він також дав зрозуміти, що США будуть захищати всіх союзників по НАТО відповідно до умов колективного договору Альянсу.

«Якщо Росія продовжить тиск, ми згуртуємо світ, який виступає проти агресії. Сполучені Штати, наші союзники і партнери по всьому світу готові запровадити потужні санкції щодо експортного контролю, включаючи дії, яких ми не робили, коли РФ анексувала Крим», - пообіцяв Байден.

Президент США також звертався безпосередньо до росіян, запевняючи їх, що Америка не є їхнім ворогом.

«В епоху інформаційної війни публічні заяви грають ключову роль», – сказав аналітик Браян Катуліс з Інституту Близького Сходу.

Він додав, що заява Байдена була зроблена лише «за кілька годин від моменту, коли США думали, що може статися вторгнення».

Байден сказав, що це питання стосується не лише України.

«Це про те, у що ми віримо», — сказав він.

Президент США підкреслив, що сусіди Росії повинні зберігати свою територіальну цілісність і кожна країна повинна мати можливість вибирати самостійно, до яких міжнародних організацій вступати.

Байден, можливо, хотів повторити ці яскраві слова, враховуючи нечіткі заяви канцлера Німеччини Олафа Шольца після його зустрічі з Путіним. Заяви Шольца звучали так, ніби він хотів «офіційно оформити» відмову України від членства в НАТО.

Колишній чиновник Держдепартаменту США Макс Бергманн вважає, що у Байдена було три причини виступити з промовою.

«По-перше, президент хотів підготувати американську громадськість до того, що нам, можливо, доведеться терпіти деякі економічні витрати, щоб підтримувати демократичні принципи. По-друге, Байден хотів пояснити світові, що Росія — агресор і що США хочуть дипломатії та переговорів, а якщо почнеться війна, то це стане рішенням Путіна. І нарешті, Байден намагався попередити Путіна, щоб він не втручався у справи НАТО, і зробив серйозні попередження про кібератаки проти Сполучених Штатів», - каже Бергманн.

Майкл Макфол, який обіймав посаду посла США в Росії під час адміністрації Барака Обами, оцінив коментарі Байдена як «чітке і сильне твердження про те, що означає російсько-українська криза для Сполучених Штатів».

Найближчими днями ми побачимо, чи справді Путін готовий до деескалації і чи використає РФ запропонований «простір для відступу». Якщо замість цього Путін вирішить розпочати криваву війну, то це буде не через відсутність ясності чи дипломатичних зусиль з боку Байдена, резюмує видання.

Читайте також: Вторгнення Росії в Україну все ж таки можливе — Байден

Настала не війна і не мир, а мировійна, коли все більш незрозумілим стає завтрашній день. Хвилі від неї розійшлися по всьому світу: десятки та сотні виступів заполонили медіа. Захід обговорює можливість «допомогти» Путіну вийти з агресивної позиції, не «втративши обличчя». І це теж важливо, щоб не підвищувати градус протистояння. Але Мюнхен показав марність такої стратегії. Про стимули та стратегії сторін читайте у статті професора Георгія Почепцова «Мир як війна, а війна як мир».