Послу Франції в Баку Закарі Гросс у вівторок в МЗС Азербайджану вручили ноту протесту після прийняття резолюції французького Сенату із закликом визнати незалежність Нагірного Карабаху.
"До посла Франції було доведено, що резолюція Сенату суперечить міжнародному праву, Статуту ООН, Гельсінському акту, резолюціям Ради безпеки ООН від 1993 року", - розповіли в МЗС Азербайджану.
Французький дипломат повідомив, що доведе до відома Парижа позицію Азербайджану.
Сенат Франції підтримав резолюцію щодо Нагірного Карабаху 25 листопада. Сенатори закликали французький уряд визнати Нагірнокарабаську республіку і зробити це визнання «інструментом переговорів для встановлення міцного миру», розслідувати військові злочини, забезпечити мешканців регіону гуманітарною допомогою, а також підняти перед державами Євросоюзу питання про роль Туреччини у військовому конфлікті. Резолюцію підтримали 305 сенаторів, один проголосував проти. Документ носить рекомендаційний характер.
Відзначимо, що у Франції проживає численна і впливова французька діаспора.
Нагадаємо, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і глава Кремля Владімір Путін підписали договір про припинення війни в Нагірному Карабасі з 01:00 10 листопада.
8 листопада Алієв заявив про захоплення азербайджанськими військовими стратегічно важливого міста Шуша. Вірменія втрату контролю над містом заперечувала, але 9 листопада було змушена підтвердити.
Бойові дії в Нагірному Карабасі загострилися 27 вересня. Вірменія та Азербайджан звинуватили один одного в наступальних діях і ракетний обстріл житлових кварталів. Тоді обидві держави оголосили воєнний стан, а Вірменія - ще і загальну мобілізацію.
Лише підписання азербайджансько-вірменсько-російської заяви про припинення вогню зупинило Вірменію від повного розгрому в другій нагірнокарабаській війні. Але якщо для Єревана ця угода — можливість утриматися на краю прірви, то навіщо Баку підписувати документ, коли повна перемога здавалася такою близькою? Про наслідки війни читайте в статті Володимира Кравченка «Ціна миру».
Детальніше про те, чи є переможці у війні за Нагірний Карабах і яка роль Туреччини на Південному Кавказі, читайте в статті Євгенії Габер "Кавказькі полонені".