Економісти США не вірять в реальне рішення кризи в Греції, і не бачать майбутнє зони євро, пише німецька газета Die Welt.
Криза в Греції тільки більше переконав американських експертів у їх правоті. Бізнес-еліта в доказ наводить слова колишнього економічного радника екс-президента США Джорджа У. Буша, економіста з Гарварду Грегорі Менк'ю. До того, як на заміну франків, марок прийшло євро, він говорив: "Це погана ідея, і нічого не вийде".
Усі 15 років функціонування європейської валюти відбувалися ті чи інші кризи. Раніше гарвардський професор Мартін Фельдштейн навіть озвучив тезу, що введення єдиної валюти може спровокувати збройні конфлікти в зоні євро. Різний менталітет по відношенню до інфляції та безробіття, а також відмінності в економічній політиці повинні "прокинутися" в довгостроковій перспективі з досить великою силою.
Цікаво, що у своєму проектуванні подій Фельдштейн вказував на те, що ЄС не передбачає правил для впорядкованого виходу з валютного союзу. Зараз цю проблему добре видно, дивлячись на безперервні дебати з Грецією.
"Було б краще, якби ніколи не було євро", - стверджував Фельдштейн в своєму інтерв'ю одній з німецьких газет у 2011 році. Він заявив, що розглядає євро як невдалий експеримент.
Економісти люблять посилатися в нинішній дискусії на оцінки Фрідмана. Американскьий володар Нобелівської премії 1976 року говорив, що євро не виживе після своєї першої великої кризи.
"Хоча цей прогноз занадто песимістичний. Єдина валюта все ще існує після трьох серйозних криз", - йдеться в статті.
Один із основних "європрихильників", лауреат Нобелівської премії Пол Кругман пише у своєму блозі: "Чому так багато економічної катастрофи в Європі? Приєднавшись до євро, країна ніби одягає щось на кшталт економічної гамівної сорочки, з якої немає виходу. Без значущої економічної основи проект не може працювати".
Наскільки сильно затягнутий економічний "корсет" в країнах євро, говорить статистика. Зокрема, якщо порівнювати показники з країнами, що не входять в зону євро - Великобританії, Швеції або Норвегії.
Деякі країни, такі як Італія, Греція чи Португалія протягом 15 років знаходяться в економічному застої. Навіть Німеччина з моменту введення єдиної європейської валюти закладала середнє зростання економіки в 1,3 %. Швейцарія, з іншого боку, має зростання в 1,9 %, Великобританія майже в 2 %, Америка і Швеція – більше 2 %.
"Проект євро залишається недосконалим", - говорить економіст інвестиційного банку Jefferies Маркел Александрович. Він упевнений, що євро як єдина валюта може вижити, тільки якщо налагодиться фінансова підтримка між сильними та слабкими країнами для стабілізації валютного союзу.
Повідомлялося, що Греція починає роздавати борги кредиторам. Згідно з джерелами в міністерстві фінансів країни, Греція погасила 4,2 мільярда євро Європейського центрального банку (ЄЦБ) уже в понеділок, 20 липня, щоб уникнути чергового дефолту.
Раніше парламент Греціїсхвалив угоду з Євросоюзом, за яким зобов'язався розпочати непопулярні реформи в обмін на отримання фіндопомоги і реструктуризації боргу. Прийняття реформ супроводжувалося заворушеннями на вулицях Афін і серйозними дискусіями серед уряду і парламенту Греції, внаслідок чого низка колишніх соратників Ціпраса пішли у відставку або були звільнені.
Перед укладанням угоди багато експерти і політики не раз говорили про те, що Греція може в підсумку покинути єврозону. Тоді, на початку липня, букмекери заявили, що вважають, що як мінімум в 2015 році Греція може залишитися у складі єврозони. Президент Європейського парламенту Мартін Шульц заявив, що тепер вихід Греції з єврозони фактично неминучим. А видання Financial Times писало, що вихід Греції з єврозони відбудеться, але не скоро.
Італія також переживає не кращі часи для її економіки.
Раніше видання The Wall Street Journal у квітні писало, що зростання економіки Італії більш важливий для єврозони, ніж проблеми Греції. Італія демонструє нульовий потенціал зростання економіки, а у травні єврозона очікує від неї звістки про вихід з трирічною рецесії.
Потенціал зростання Італії залишається тривожно низьким, пише WSJ. Економісти JP Morgan відзначають, що він знаходиться на рівні нуля протягом декількох років. Зусилля прем'єр-міністра Маттео Ренці з реформування країни зараз є життєво важливими. Італії потрібно терміново показати, що вона може генерувати циклічний зростання.