Коронавірус став найбільшою перешкодою для перемоги Трампа на виборах. Найбільшою перешкодою для перемоги кандидата в президенти США від Демократичної партії Джо Байдена можуть стати «суперечливі амбіції» Китаю, пише британська газета The Guardian.
Національні опитування в США прогнозують перемогу Джо Байдена. Більшість аналітиків також схильні до думки, що президенту США Дональду Трампу не вдасться залишитися на посаді.
Навіть якщо опитування будуть такими ж «помилковими», як і в 2016 році, Байден все одно має більше шансів на перемогу, ніж Дональд Трамп.
Демократ має значну підтримку у таких штатах, як Пенсільванія, Флорида та Арізона, а разом з ними і підтримку тієї частини виборців, якої не мала кандидат від демократів на виборах президента США 2016 року Хілларі Клінтон.
Усі зусилля Трампа, спрямовані на зміну динаміки перегонів, поки що не мали успіху.
До того ж, виявлення коронавірусу в Трампа також спровокувало втрату деяких прихильників.
То що ж може стати перешкодою для Байдена на шляху до перемоги?
Один із ризиків, враховуючи його вік, 77 років, полягає в тому, що йому стане погано чи він також інфікується коронавірусом. Це не дискваліфікує його, але значно підірве впевненість американських виборців у його здатності бути лідером США.
Більш правдоподібним сценарієм є те, що фальсифікація або чиста некомпетентність викривлять результати виборів. Або ж Дональда Трамп відмовиться визнати поразку і спробує оскаржити результати виборів у суді, як це зробив Джордж Буш у 2000 році.
Але перемозі Байдена загрожує ще одна «пастка»: ризик того, що може спалахнути міжнародна криза, яка дозволить Трампу виступати в ролі захисника країни. Чим більше Трамп почне усвідомлювати свою можливу поразку, тим більше шансів, що він почне використовувати «суперечливі прийоми», щоб втриматися при владі.
Зараз за перебігом виборів у США активно спостерігає Китай. Для того, щоб посилити власний авторитет, китайський лідер Сі Цзіньпін може розпочати «наступ» на США.
Вже минуло досить багато часу, відколи Сі Цзіньпін в 2015 році під час зустрічі з тогочасним американським президентом Бараком Обамою обіцяв «нову еру двосторонньої дружби Китаю та США».
"Китай відданий шляху мирного розвитку та зовнішньої політики, що характеризується добросусідством та партнерством. Китай вважає, що демократія і права людини - це спільне прагнення людства і поважає міжнародне право, національний суверенітет і свободу судноплавства, саме тому не має наміру проводити мілітаризацію Південно-Китайського моря", - заявив тоді Цзіньпін.
Проте, з тих пір поведінка Китаю стала більш агресивною на міжнародній арені.
Пекін розпочав суперечку з Індією, Австралією та європейськими країнами, розгромив демократію в Гонконгу, почав обмежувати деякі права власного населення та права уйгурів у Сіньцзяні. А обіцянка Цзіньпіна відмовитися від мілітаризації Південно-Китайського моря не була виконана.
Ставлення Китаю до США також докорінно змінилося. Торгова війна Трампа, санкції та риторика ставлення до коронавірусу як до "китайського вірусу" перетворили потенційну дружбу країн на відкриту ворожість. Зокрема, посилення дипломатичної та військової підтримки Тайваню з боку США неабияк розлютили Сі Цзіньпіна.
Погіршення відносин США та Китаю провокує виникнення дискусій серед уряду Сполучених Штатів щодо подальшої політики щодо Тайваню. США почали порушувати питання про те, чи буде Америка «воювати за Тайвань», якщо Китай вирішить напасти на острів.
Адже існує припущення, що Сі Цзіньпін має намір «здійснити свою мрію» і повністю приєднати Тайвань до Китаю будь-якими засобами. Ніхто не повинен відкидати можливість того, що Тайвань може стати наступним Гонконгом.
Китай демонструє «зарозумілість», саме тому ситуація з островом Тайвань може стати найнебезпечнішим моментом для відносин США та Китаю за всю історію.
Політика США відносно Китаю стає більш невизначеною, і Вашингтон активно «заохочує непокірливість Тайваню», цим самим перешкоджаючи втіленню намірів Цзіньпіна.
Протягом останніх тижнів зросла військова активність Пекіна.
«Мілітаристський тон» Цзіньпіна ще раз підкреслює його наміри.
Ризик полягає в тому, що «мілітаристська пропаганда» Китаю може перетворитися на більш провокаційні дії. Нещодавні військові дії в Південно-Китайському морі підвищують можливість реального військового конфлікту.
Державний секретар США Майк Помпео минулого тижня у Токіо «викривав китайську загрозу».
Однак, американський уряд все ще не надто серйозно оцінює наміри Китаю. До того ж, увага Сполучених Штатів зараз зосереджена на виборах президента.
Але що, якби Сі Цзіньпін вирішив зробити крок зараз, у момент максимальної «вразливості» США, коли керівники Пентагону перебувають на карантині, а суперечлива поведінка Трампа стає все більш химерною?
У такій «надзвичайній ситуації» політика Байдена щодо Китаю, орієнтована на «сувору комунікацію» та дипломатичні відносини може виглядати «слабкою».
Китай не збирається «допомагати» Трампу отримати перемогу на виборах, і, ймовірно, до виборів у США Цзіньпін не буде вдаватися до рішучих дій.
Але з огляду на внутрішній тиск та загальну агресивну налаштованість Китаю, ніхто не знає справжніх планів Цзіньпіна.
Трамп давно звинувачував Байдена в «м'якості» щодо Китаю. Якщо Китай вирішить приєднати Тайвань силою, тоді більш «привабливо» виглядатиме саме політика Трампа для протидії китайській агресії. І, якщо це станеться, то Трамп не буде втрачати можливості використати це на власну користь, підкресливши слабкість Байдена, щоб отримати перевагу на виборах, резюмує газета.
До виборів президента США залишилося небагато часу.
На загальнонаціональному рівні серед потенційних виборців Байден випереджає Трампа на 16%. Відзначимо, що Байден у двох соціологічних опитуваннях випереджає Трампа на загальнонаціональному рівні на десять і вісім відсотків відповідно.
Прогноз FiveThirtyEight дає Байдену 80% шансів на перемогу в президентських перегонах, а Трампу лише 20%. Модель також дає демократу 29% шансів на впевнену перемогу - тобто перемогу на всенародному голосуванні, принаймні з різницею в 10 відсотків.
Аналітики журналу The Economist вважають, що шанси Байдена на перемогу набагато вищі, ніж у чинного глави держави, якого висунули республіканці.
Інтерес до виборів піднявся до майже рекордного рівня. Майже 6 з 10 зареєстрованих виборців кажуть, що вони стежать за виборами "дуже пильно". Це найбільше, ніж в будь-яку іншу президентську кампанію в цей час в циклі, починаючи з 2000 року.