Загроза вторгнення Росії в Україну зруйнувала сумніви Німеччини та Франції щодо єдності Британії з позицією ЄС після Brexit. Але активність Лондона також стала «неоднозначним благословенням» для Берліна та Парижа в той час, коли керівництво двох впливових держав блоку вагається на тлі загрози з боку президента РФ Владіміра Путіна, пише Financial Times.
Так звана група країн Е3, яка має історію дипломатичного співробітництва, намагалася узгодити свої позиції, оскільки російські військові наразі зосереджені на кордоні України. Офіційно ключовим поняттям має стати «єдність Заходу». Але Німеччина та Франція наразі спостерігають за тим, як Велика Британія повертає собі позиції найбільш активного союзника США.
У той час як Берлін і Париж обережно ставилися до погроз Путіна і віддали перевагу більш стриманій дипломатії, Лондон прийняв оцінку Вашингтона про загрозу вторгнення. Британія надає протитанкову зброю Україні і розкриває деталі потенційних планів РФ.
Бажання Великої Британії співпрацювати на рівні ЄС розглядається як позитивне, вважає голова Європейської ради з міжнародних відносин у Берліні Яна Пульєрін. Але криза на кордоні України може відновити розколи, які виникли під час війни в Іраку між Парижем і Берліном та «англо-американським табором», зазначає вона.
«Вони наполягають на координації, і це правда, було багато зусиль щодо координації, і більш-менш єдність зберігається, але за цим криється багато потенційних ризиків», — вважає Пульєрін.
У Парижі залишається образа після того, як Лондон підписав угоду AUKUS із США та Австралією. І, за словами колишнього дипломата Мішеля Дюкло, Париж вважає, що нинішній британський підхід може підвищити напругу.
«Франція підозрює, що згідно зі своїми природними інстинктами, вони прагнуть створити клуб прихильників жорсткої лінії, щоб перешкодити франко-німецькій осі», – каже Дюкло.
У Берліні новий канцлер Олаф Шольц намагається виграти більше часу, перш ніж протистояти розбіжностям власної партії щодо того, як реагувати на загрозу вторгнення Росії в Україну, каже співробітник Інституту зовнішньої політики Джозеф де Век.
«Криза стала ударом по ролі Німеччини в Європі», – вважає він.
«Раптом Німеччина стала стороннім спостерігачем», – додає Пульєрін.
Тому для Парижа та Берліна так важливо відновити переговори з українцями та росіянами щодо Донбасу. Після зустрічі в Парижі французький чиновник наполягав, що вони «отримали сигнал повторної участі, якого ми шукаємо», і що плануються додаткові переговори. Проте Росія може випробовувати рішучість Франції та Німеччини, попереджає Пульєрін.
Проблема для Парижа та Берліна в тому, що довіра до них як до лідерів цих переговорів знизилася. Позиція Німеччини не підтримується в країнах Балтії та Східної Європи, де зростає невдоволення відмовою Берліна сприяти продажу зброї Києву та його небажанням підтримувати санкції проти «Північного потоку-2».
Тим часом президент Франції Еммануель Макрон намагається подолати «фундаментальну недовіру», після того, як ініціював «зближення» з Путіним і стверджував, що НАТО «помирає», говорить Пульєрін.
У цьому контексті активна Велика Британія на периферії ЄС є загрозою для амбіцій Макрона сформувати послідовну європейську оборонну політику. Крім «певного полегшення» від того, що Лондон знову відіграє роль у політиці безпеки в Європі, каже де Век, «недоліком є те, що зараз у Європі є інший гравець у сфері безпеки, який знаходиться за межами ЄС».
«Це зменшує важелі впливу Франції, щоб переконати Східну Європу прийняти спільну оборонну позицію ЄС», - додає аналітик.
Загроза вторгнення РФ в Україну стане значним випробуванням для зовнішньополітичних амбіцій блоку.
«Це стратегія «глобальна Британія» в дії, яка демонструє рішучість, на відміну від того, що може зробити ЄС. Блоку складно стати основною платформою безпеки під час нинішньої кризи, коли найактивніша європейська країна перебуває за межами ЄС», – каже науковий співробітник аналітичного центру Chatham House в Лондоні Еліс Білон-Галланд.
Чи готові американці і європейці пожертвувати Україною задля поліпшення відносин із Росією? Наскільки важливо для них підтримати Україну? Чи згодні вони послати війська на захист нашої країни у разі нового російського вторгнення? Чи хочуть бачити Україну в ЄС і НАТО? Відповіді на ці та інші запитання дало розлоге соціологічне дослідження, недавно проведене у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Франції, Польщі. Його результати аналізує Тетяна Силіна у статті «Чи готовий Захід захищати Україну від Путіна? Що кажуть у шістьох провідних країнах».