UA / RU
Підтримати ZN.ua

3 важливі перемоги кліматичного саміту COP26 на цю мить

На саміті був суттєвий прогрес.

Цей рік не стане історичним для досягнення прогресу у вирішенні проблеми зміни клімату – він і не може ним стати, оскільки китайський лідер Сі Цзіньпін відмовився взяти на себе нові зобов'язання і навіть не з'явився на кліматичному саміті COP26 у Глазго. Але це не означає, що саміт відбувся марно.

Видання Axios пише, що на цьогорічному саміті вже було досягнуто суттєвого прогресу:

  1. Фінансовий альянс групи приватних інвесторів "За чистий нуль" розпочав свою діяльність у квітні з 5 трильйонами доларів США, які зобов'язалися "досягти нульових викидів не пізніше 2050 року". Ця цифра вже зросла до 130 трильйонів доларів – і цього достатньо, щоб приватний сектор зміг зіграти свою роль у досягненні нульового рівня викидів, на думку альянсу.
  1. Понад 100 країн, включаючи США, підписали "Глобальну обіцянку за метаном", мета якої - скоротити викиди цього потужного парникового газу до 2030 року, що саме собою може знизити потепління на 0,2 градуса Цельсія до 2050 року.
  1. Лідери зобов'язалися зупинити та процес знеліснення та деградації земель до 2030 року.

Однак ці обіцянки можуть бути порушені, але вони є єдиною реальною надією на ефективні та довгострокові зміни. Тепер, коли обіцянки прийняті, їх можна розвивати на майбутніх самітах і використовувати для того, щоб присоромити тих, хто їх не виконає, зазначає Axios.

Читайте також: Мільярди людей опиняться в умовах непридатних для життя через зміну клімату — FT

Страх приниження виявився напрочуд ефективним засобом, коли йдеться про те, щоб змусити світових лідерів виконувати свої обіцянки.

Читайте також: Мільярди людей опиняться в умовах непридатних для життя через зміну клімату — FT

Глобальне потепління стає заручником політичних ігор. Детальніше читайте у статті Віктора Константинова "Кліматичний форум у Глазго: за що бореться Україна і чому не приїхав Путін".

Екореволюція лише до 2030 року коштуватиме нам 100 мільярдів євро. Детальніше читайте у статті Романа Яненка "Глазго: як Україні не стати кліматичним відщепенцем?".