UA / RU
Підтримати ZN.ua

Поліція відправляє наркозалежних лікуватись до реабілітаційного центру заступника Авакова – експерт

З кожним роком правоохоронні органи засуджують дедалі менше наркоторговців і дедалі більше – звичайних наркоспоживачів, певна частина яких страждає від залежності.

Реабілітаційні центри, які надають послуги людям із залежністю, додатково заробляють на не завжди виправданій криміналізації наркоспоживачів в Україні, пише у ZN.UA психолог і монітор з прав людини Артем Осіпян.

Останніми роками за злочини, пов’язані з наркотиками, було засуджено близько дев’яти тисяч осіб, 60-90% з них - за зберігання наркотиків без мети збуту (76% – за зберігання в незначних обсягах).

Кожен дев’ятий засуджений за кримінальні злочини в Україні отримує вирок саме за зберігання наркотиків без мети збуту. Щонайменше 60% засуджених за наркотики в Україні в Європейському Союзі не отримали б навіть адмінпокарання.

Ба більше, тенденція свідчить, що з кожним роком правоохоронні органи засуджують дедалі менше наркоторговців і дедалі більше – звичайних наркоспоживачів, певна частина яких хвора на наркозалежність.

Так, Олексія Пічугова з Дніпра звинувачували у збуті заборонених наркотичних речовин – за статтею 307 КК України. Поліція області прямо порадила йому звернутися до одного з реабілітаційних центрів, а саме – до «Міжнародної антинаркотичної асоціації», один із керівників якої, Олександр Гогілашвілі, нині обіймає посаду заступника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Олексію сказали: «Якщо не хочеш сісти за ґрати, краще поїдь до них на реабілітацію, вони дадуть довідку до суду». Так Олексій потрапив у центр, де не було ніякого лікування. Там він пробув півроку, заплативши понад 60 тисяч гривень», - розповідає Осипян.

Отже, в Україні налічується багато людей, яким щороку загрожує кримінальна відповідальність за те, що є симптомом їхньої хвороби. Втім, пункт 4 статті 309 дозволяє особі, яка зберігала заборонені наркотичні речовини без мети збуту, уникнути кримінальної відповідальності у разі добровільного лікування.

І хоча лікування належить до отримання послуг у медичному закладі, судова практика свідчить, що реабілітаційні центри зловживають становищем деяких наркозалежних і їхніх сімей, пропонуючи їм ухилитися від кримінальної відповідальності в обмін на реабілітацію, а фактично – утримання криміналізованої особи за чималі кошти.

«Нагадаю, що середня вартість місяця такої реабілітації коштує від 8 до 10 тисяч гривень. Але інколи ціна за місяць сягає і 15, і 30 тисяч. Тоді як законність, якість та ефективність таких послуг залишаються під великим сумнівом і поза увагою держави», - підсумовує автор.

Читайте також: Відсутність контролю перетворює реабілітаційні центри на катівні та «в’язниці» – правозахисник

Більше про те, що за установи реабілітаційні центри та які послуги там надають, - у статті психолога, монітора з прав людини Артема Осипяна «Реабілітаційні центри: лікування чи катування?».