На початку 2024 року набула резонансу новина про те, що репродуктивний біоматеріал військових, який зберігався в кріосховищах, буде утилізовано, якщо військовий чи військова загинули.
Оскільки суттю ініціативи зі збереження біоматеріалу й була можливість мати дітей після смерті захисника чи захисниці, стало зрозуміло, що в закон закралася колізія.
12 березня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про збереження генофонду українського народу (далі — Закон), який цю колізію усунув.
14 червня 2024 року Закон набрав чинності.
Cеред ключових його положень — такі:
- репродуктивні клітини військових у разі загибелі останніх безоплатно зберігаються протягом трьох років. Продовження зберігання після цього терміну можливе коштом інших осіб;
- уповноваженим особам дозволять розпоряджатися репродуктивними клітинами загиблого/-лої;
- загиблий/-ла, чиї клітини використано після смерті, визнається батьком чи матір’ю дитини, якщо це є волевиявленням людини на випадок її смерті.
Важливо зазначити, що будь-який громадянин чи громадянка України може зберегти в «законсервованому» вигляді свої репродуктивні клітини. Якщо це цивільні люди, всі витрати за забір і зберігання вони несуть самостійно, якщо військові, то це оплачує держава.
Підготовка до процедури та вартість обстежень
Насамперед тим, хто бажає скористатися такою послугою, необхідно перевірити здоров’я: здати аналізи за направленням лікаря обраного медичного закладу. Необхідні медичні обстеження перед забором клітин у здорових громадян можуть відбуватися під час загального проходження військово-лікарської комісії.
Для жінок процедура підготовки є дещо тривалішою й складнішою, ніж для чоловіків. Спочатку жінку потрібно обстежити, потім іще близько місяця вона має вживати дорогі ліки, й лише після цього може здати репродуктивні клітини.
Однак Міністерство охорони здоров’я впровадило Програму медичних гарантій на 2024 рік, що покриває новий пакет послуг «Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro)». В межах цієї програми було закуплено необхідні ліки.
Відповідно жінки, які проходять службу, й дружини військовослужбовців можуть нею скористатися під час підготовки до забору клітин. Наразі такі ліки в межах Програми медичних гарантій надаватимуть 12 медзакладів, які нещодавно були законтрактовані Національною службою здоров’я України.
На додачу для забору та заморожування яйцеклітин є обмеження за віком. Зазвичай це вік від 24 до 36 років, залежно від обраного медзакладу. Лабораторія оцінює якість і заморожує генетичний матеріал.
Згідно з розрахунками профільних закладів охорони здоров’я, собівартість забору статевих клітин становить близько 450 грн для чоловіків і близько 1425 грн для жінок.
Після забору біоматеріалу треба відвідати нотаріуса та підписати всі необхідні документи.
Терміну придатності для зберігання матеріалу немає, тому в медичному закладі вони можуть зберігатися безлімітно протягом життя військового чи військової й три роки після смерті — коштом держави, а далі — коштом третіх осіб.
На сьогодні в Україні працюють як державні, так і приватні кріобанки, де можна зберігати репродуктивні клітини військових.
Серед клінік, де захисники та захисниці вже зараз можуть безплатно скористатися послугою кріоконсервації, можна згадати такі: Медичний центр «Мати та дитина», Yuzko Medical Center, клініка MEDICOVER, МЦ «Клініка професора Степана Хміля», клініка LITA.
На платній основі можна звернутися до МЦ «Родинне джерело», Кріобанку (тільки яйцеклітини), проте в індивідуальному порядку можна уточнити, чи цю послугу можуть надати військовослужбовцям безкоштовно.
Закон набрав чинності з 14 червня 2024 року. Водночас положення про зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців після їхньої смерті набрало чинності 13 березня 2024 року й станом на сьогодні діє.
Нині, поки триває російська агресія, потреба в підвищенні рівня народжуваності є очевидною. Аби зберегти генофонд українського народу, держава ухвалила низку законів, що дають змогу зберігати репродуктивні клітини в кріобанках та використовувати навіть після смерті людини, яка здала їх на зберігання. Цивільні особи, які хочуть зберегти свій біоматеріал, мають самостійно оплатити забір і зберігання. Військові (чоловіки та жінки) можуть здати репродуктивні клітини коштом держави, й біоматеріал зберігатиметься протягом їхнього життя й трьох років після смерті — знов-таки державним коштом.