Два роки тому Україна була охоплена агонією революції після того, як уряд президента Віктора Януковича несподівано вирішив розвернути країну в бік Москви.
Рік тому українським солдатам довелося йти на війну, щоб захистити свою країну від проросійських бойовиків і російської армії. Їм вдалося досягти дуже важливої цілі: зупинити російські сили. Але Захід ще не до кінця усвідомив важливість цього здобутку. Також з'явилися нові ризики для Києва від можливої невдачі українських реформ.
Минулого тижня у Верховній Раді спалахнула бійка між фракціями після того, як український парламент відклав на невизначений час голосування щодо оголошення недовіри уряду.
"Політична нестабільність зараз точно не потрібна Україні, але і уряд, довіру до якого підривають звинувачення у корупції, теж варто замінити. Трагічно те, що лідер країни дозволив ситуації дійти до цього", - пише на сторінках Financial Times журналіст The Economist і автор книги "Часи війни: історії з України" Тім Джуда.
Відколи війна спалахнула в Донбасі, бойовикам за підтримки армії Росії вдалося захопити контроль над частиною регіону. Українські генерали розгубилися і поняття не мали, як їм слід відповісти на агресію. Тому вони дозволили добровольчим батальйонам взяти справу в свої руки. Попри нерівні сили, українські сили змогли змусити війська Володимира Путіна зупинитися на місці. З лютого лінія фронту не змінилася. Російський президент тепер тимчасово покинув Україну, хоча нещодавно оголосив про закриття доступу до ринку Росії українським компаніям.
Після того, як Туреччина збила російський Су-24, Путін і державні ЗМІ взялися зображувати Анкару головним російським ворогом, роль якого ще не так давно грала Україна. А президент Сирії Башар Асад став "героїчним другом" Москви, якими останні два роки були проросійські бойовики на українському сході.
Занепокоєні сторони, серед яких і Росія, домовилися, що захоплені російськими силами регіони повинні бути інтегровані в Україну знову. Насправді ж йдеться про створення замороженого конфлікту. Окуповані шматки Донецької і Луганської областей стануть "сірою зоною", зруйнованим відрізком спірної території.
"Найкращий для нас спосіб підтримати Україну – це допомогти провести справжні реформи і, головне, не втратити до неї інтерес", - пише Джуда.
Він наголошує, що справжній фронт тепер проходить в Києві, де "справжні реформатори борються проти вдаваних". Минулого тижня віце-президент США Джозеф Байден під час офіційного візиту в Україну сказав, що країна має "останній шанс" позбутися корупції і олігархічного минулого. І якщо її влада цього не зробить, то вона "зрадить свій народ", як це зробили політичні лідери "Помаранчевої революції" в 2004 році.
Байден не перебільшував, хоча його власний син і сам входить до ради директорів компанії, яка належить колишньому корумпованому чиновнику, у якого в руках, за словами посла США в Україні, 23 мільйони доларів "вкрадених коштів, які належать народу України".
В цей же час, в Україні багато хто вірить, що більшість політиків повернулися до старих методів. Громадянське суспільство, навчене досвідом "Помаранчевої революції", продовжує тиснути на владу. Але поки не зрозуміло, чи "справжні реформатори, такі як міністр фінансів Наталія Яресько", зможуть взяти гору над прихильниками старої системи.
"Ми повинні продовжувати тиснути на українських лідерів включно з президентом Петром Порошенком, вимагаючи, щоб він зміцнив систему юстиції і прокуратуру, яку вважають корумпованою. Після цього почнеться процес повернення викрадених і захованих у Лондоні активів. Ці кошти – благо для Путіна і ми повинні допомогти українцям не дозволити йому їх отримати", - пише Джуда.
Він зауважує, що Україна, якщо не рахувати Росію, - це найбільша за розміром країна Європи.
"Якщо вона повернеться під контроль Москви через те, що ми не натиснули і не допомогли Києву усіма можливими способами провести реальні реформи, нас чекають довгі роки нестабільності на наших кордонах. А ті, чиї товариші загинули за вільну від Росії Україну, залишаться ні ж чим, якщо Київ знову повернеться до ролі підконтрольного молодшого брата Москви", - пише Джуда.
Він додає, що провал підштовхне втечу з України найбільш талановитих її мешканців, які дуже потрібні країні. В цей же час, Євросоюз, здається, намагається використати безвізовий режим, для того, щоб змусити Київ працювати над реформами. Вчора видання Wall Street Journal писало, що ЄС пообіцяє Україні безвізовий режим, але введе його насправді лише після зміцнення антикорупційних відомств.
У свою чергу посол США в Україні Джефрі Пайєтт нещодавно теж закликав україську владу: "Більше реформ, менше політики". Про це він написав на своїй сторінці в Twitter після того, як у Верховній Раді сталася бійка, а президент України, голова парламенту і прем'єр-міністр виступили після неї зі спільною заявою про політичну єдність.
Зі свого боку, правозахисники назвали основні недоліки судової реформи. Як пише в статті для DT.UA правозахисниця, координатор Євромайдану SOS Олександра Матвійчук, ключові питання узагалі винесено за рамки Конституції. Складається враження, що члени Конституційної комісії не домовилися, а тому викинули з тексту змін положення про регулювання судоустрою, дисциплінарну відповідальність суддів, суддівське самоврядування тощо.