Остаточні підсумки вступної кампанії 2021 року підбивати ще зарано, адже зараз відбувається зарахування на контракт, однак дещо вже точно відомо. У своїй статті «Вступ-20201: куди підуть кращі абітурієнти і чи вигідно це державі» для ZN.UA Оксана Онищенко розповіла, які спеціальності були популярними у вступників, а які своєрідними «лузерами».
Авторка звернула увагу на те, що назви топових спеціальностей давно відомі, Міносвіти називає їх з року в рік, і цей перелік не змінюється. Зокрема, більшість учорашніх школярів мріють стати «білими комірцями» – юристами, економістами, менеджерами, журналістами.
«І навіть те, що на ринку праці їх уже перебір і роботу знайти все важче, нікого, здається, особливо не хвилює», - зауважила Онищенко.
Водночас до непопулярних можна зарахувати науковців-фізиків, ракетно-космічну та авіаційну техніку, машинобудування, металургію, суднобудування, енергетику.
«Держава всіляко намагається стримати наплив на топові спеціальності і підтримати інші, стратегічно важливі (інженери, технологи, ракетобудування, машинобудування, наноматеріали, енергетика тощо). А для цього збільшує на них кількість бюджетних місць (держзамовлення), щоб у абітурієнтів було більше шансів вступити, дає більшу стипендію, галузеві коефіцієнти, які підвищують конкурсний бал при вступі на певні спеціальності. Але нічого не допомагає, більшість абітурієнтів все одно хочуть бути юристами-журналістами», - пише Онищенко.
Авторка зазначає, що на це є кілька причин. Перша полягає у тому, що непопулярні спеціальності як правило негуманітарні, і для вступу на них потрібно знати фізику-хімію-математику. Друга причина — вони виглядають не так привабливо, як міжнародні відносини чи журналістика, не обіцяють хороших заробітків. Хоча насправді, як пише Онищенко, у деяких технарів і технологів зарплати вищі, ніж у «білих комірців». І попит на ринку праці на них великий, а це означає, що робота у фахівця буде завжди.
Крім того, за словами авторки, причина диспропорцій у вступній кампанії ще й у тому, що багато абітурієнтів вступають ледь не навмання, повівшись на красиву назву навчальної програми і не розібравшись, чого ж там власне навчають, і які перспективи. А якщо у назві програми є слова «сучасна», «міжнародна» – це автоматично підвищує привабливість
«Держава, яка хоче бути сильною, повинна міцно стояти на ногах у життєво важливих сферах. Мати свої, а не куплені, технології, вакцини, космічні ракети і електронні мікроскопи. Тільки тоді вона буде конкурентоспроможною й зможе адекватно відповідати на виклики, які стоять перед нею та світом. А хто готуватиме цих фахівців? Вчитель хімії, фізики чи математики з мінімальними балами ЗНО?», - пише авторка.
Нагадаємо, попри складнощі із дистанційною освітою через пандемію, у 2021 році «на відмінно» ЗНО склали 574 учні, перевищивши показник 2020 року – 447. Цьогорічним відмінникам пообіцяли премії в розмірі 100 тисяч гривень.
Водночас понад третина випускників-2021 провалила ЗНО з математики. Директор Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко заявив, що такий невтішний результат не вплине на вступну кампанію та кількість нових студентів у закладах вищої освіти.