В опублікованому сьогодні спільному терміновому висновку Венеціанська комісія та Генеральний директорат з прав людини та верховенства права Ради Європи вітають відновлення в Кримінальному кодексі покарання у вигляді позбавлення волі за найбільш серйозну категорію правопорушень, пов'язаних з декларуванням активів, а також збільшення розміру грошових штрафів. Однак посилення покарання має супроводжуватися зміцненням антикорупційних інституцій і механізмів, підкреслюють в Раді Європи.
Цей висновок запросив спікер Верховної Ради 12 березня. У ньому розглядається проєкт закону від 27 січня 2021 року про внесення змін до деяких положень Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП) і Кримінального кодексу (КК) України щодо відповідальності публічних посадових осіб за недостовірне декларування активів. Законопроєкт спрямований на виправлення ситуації, що склалася в результаті спірного рішення Конституційного суду України від жовтня 2020 року. Це рішення зробило механізм декларування активів значною мірою неефективним і згодом було розкритиковано Венеціанською комісією як погано обґрунтоване. У грудні 2020 року було прийнято законодавство, яке відновило кримінальну відповідальність, але не позбавлення волі, за недостовірне декларування активів і їх недекларування.
Законопроєкт, внесений президентом Володимиром Зеленським, пропонує посилити відповідальність за неподання державними службовцями точних декларацій про активи та знизити поріг, що відокремлює справи середньої тяжкості від найбільш серйозних. Знову вводячи покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років для найбільш серйозних випадків, законопроєкт зберігає певну категорію злочинів декриміналізувати. Таким чином, на думку Венеціанської комісії, законопроєкт не суперечить рішенню Конституційного суду, йдеться в документі.
Законопроєкт також відповідає міжнародним зобов'язанням України, розповіли в Раді Європи. Міжнародне право вимагає, щоб існувала система декларування активів і щоб вона була підкріплена відповідними стримуючими покараннями. Хоча важко визначити грошовий штраф або термін тюремного ув'язнення, який представляв би собою "середньоєвропейський" в таких випадках, повторне введення тюремного ув'язнення за найбільш серйозні правопорушення є розумним кроком, особливо з огляду на масштаби проблеми корупції в країні. Це також відповідає попереднім рекомендаціям Венеціанської комісії з цього питання.
"Однак викликає жаль, що пропоноване збільшення покарання буде застосовано тільки до наступного циклу декларування (1 квітня 2022 року). В результаті посадові особи, які не подали декларації або включили в них недостовірну інформацію, будуть нести відповідальність тільки відповідно до нинішніх, більш м'якими, положеннями, і позитивний ефект від посилення покарань може бути відчутний тільки в наступному році", - зазначає Венеціанська комісія. Одним з рішень може стати вимога до державних службовців подавати додаткові декларації про активи відповідно до нових правил пізніше в цьому році (або підтверджувати дійсність вже поданої декларації).
Законопроєкт вносить низку інших, більш технічних поправок в текст адміністративного і кримінального кодексів: зокрема, він уточнює, що особа, яка вчинила ці правопорушення, не зможе уникнути кримінальної відповідальності, пославшись на "діяльне каяття". В результаті цих поправок термін давності автоматично збільшується до трьох років. Венеціанська комісія вітає і ці пропоновані зміни.
"Посилення покарання може бути необхідним, але недостатнім, якщо антикорупційні інститути не функціонують належним чином", - підкреслює Венеціанська комісія. Вона закликає українську владу продовжувати зміцнювати ці інститути та механізми.
Default by ЕлізаветаЧіжік on Scribd
Якщо влада та всі її гілки не продемонструють достатньої політичної зрілості й відповідальності та не зможуть спільно виробити і прийняти рішення, що дадуть змогу Україні гідно вийти з нинішньої кризи, спричиненої рішенням КСУ, наслідки для країни на зовнішній арені будуть вельми сумними. Докладніше у матеріалі Тетяни Силіної "У правовій прострації" у ZN.UA.