Експерти органу Ради Європи з питань конституційного права – Венеціанської комісії – закликають Україну без будь-яких непотрібних затримок підготувати Закон про меншини і розглянути можливість відкласти до прийняття цього закону виконання положень Закону про державну мову, який вже набрав чинності. Про це йдеться в основному висновку нової думки, прийнятої сьогодні Венеціанською комісією, яка є у розпорядженні DT.UA.
"Владі пропонується переглянути Закон про державну мову і підготувати Закон про меншини в консультації з усіма зацікавленими сторонами, особливо з представниками національних меншин і корінних народів. Венеціанська комісія особливо рекомендує скасувати положення Закону, що передбачають диференційоване звернення між мовами корінних народів, мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і мовами національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС, якщо тако е звернення не грунтується на об'єктивному і розумному обгрунтуванні ", - йдеться в документі.
Експерти відзначають, що "будь-яке розходження між поводженням з цими мовами повинно ґрунтуватися на об'єктивному і розумному обґрунтуванні, чого поки немає".
"Наприклад, перехідний період реалізації положень Закону про освіту, який піддається різкій критиці, було продовжено з 1 вересня 2020 року по 1 вересня 2023 року, але тільки для студентів, чия рідна мова є мовою ЄС, а не для тих, хто володіє іншими рідними мовами, включаючи російську. Комісія рекомендує продовжити цей термін для всіх національних меншин і корінних народів", - відзначають експерти.
Крім того, владі слід розглянути можливість скасування механізму подання скарг та санкцій, передбачених у законі, або, принаймні строго обмежити його публічною сферою і в самих крайніх випадках. Якщо механізм слід зберегти, положення про санкції не повинні застосовуватися до прийняття Закону про меншини і перегляду Закону про державну мову, вважають у Венеціанській комісії.
"Венеціанська комісія пропонує законодавцю знизити вимоги до квоти для контенту українською мовою, встановлені Законом про державну мову для телерадіомовників", - додали експерти.
Крім того, Комісія відзначає, що приватним сторонам має бути дозволено використовувати мову меншини між собою, в тому числі, коли вони видимі та чутні для інших громадських місцях; можливість розповсюдження матеріалів виборчої кампанії на мовах, відмінних від української, не повинна обмежуватися територіями компактного проживання меншин; Закон повинен передбачати чіткі виключення для використання мов, відмінних від українського, в надзвичайних ситуаціях (наприклад, при спілкуванні з рятувальними службами, такими як поліція, пожежники, персонал лікарні тощо); вимоги про скасування одночасної публікації друкованих ЗМІ мовою меншини українською мовою в один і той же день; і положення про всі географічні назви та топоніми, які повинні бути написані виключно українською мовою, а також інші положення Закону повинні бути переглянуті.
Нагадаємо, 16 липня очільник Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що в Угорщини є план покращення стосунків з Україною, і назвав умови, за яких Будапешт перестане блокувати переговори України з НАТО.
У МЗС Угорщини сподіваються на президента Володимира Зеленського, разом з яким зможуть вирішити "проблемні питання", що стосуються угорської національної меншини в Україні. Президент Угорщини Янош Адер, який був присутнім на інавгурації Зеленського, запросив нового голову України відвідати Угорщину. Він також назвав обнадійливими перші переговори із Зеленським.
Як відомо, Угорщина незадоволена українськими законами про освіту та мову й звинувачує Україну у нібито недотриманні прав нацменшин. При цьому Будапешт блокує зусилля України щодо взаємодії з НАТО, що неодноразово засуджував Захід.
Докладніше про україно-угорський конфлікт читайте в матеріалі Володимира Кравченка "Ілюзія добросусідства" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".