Українська православна церква Московського патріархату повідомила про позов до суду щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про наявність зв’язків УПЦ з МП. Зокрема, в УПЦ хочуть, аби суд скасував два накази ДЕСС.
«До Київського окружного адміністративного суду в інтересах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври (Чоловічий монастир) Української Православної Церкви подано позовну заяву щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом», – повідомили у пресслужбі УПЦ МП.
За словами адвоката протоієрея Микити Чекмана, відповідачем у справі є Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Так, УПЦ вимагає скасувати:
- наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 23 грудня 2022 р. №Н-39/11 «Про забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви»;
- наказу Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27 січня 2023 р. №Н-8/11 «Про затвердження Висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом»».
Чекман вважає, нібито експертизу ДЕСС провела «з численними» порушеннями законодавства та упередженими особами, які неодноразово висловлювали негативне ставлення до УПЦ».
Нагадаємо, у в грудні минулого року Мінкульт взагалі не рекомендував Лаврському заповіднику продовжувати оренду двох соборів у Києво-Печерській лаврі для Української православної церкви Московського патріархату. Наприкінці березня представники російської церкви, попри те, що час їхнього виселення із заповідника вже настав, не захотіли залишати територію заповідника. У травні суд відмовив Українській православній церкві Московського патріархату в доступі та здійсненні богослужінь в Успенському соборі та Трапезній церкві Києво-Печерської лаври.
Після рішення київського Господарського суду 30 березня Кабмін визнав недійсним розпорядження часів Януковича про передачу об'єктів лаври московському патріархату та забрав під свою відповідальність управління майном Києво-Печерської лаври.
У квітні Комісія Міністерства культури та інформаційної політики України змогла частково розпочати роботу з прийому-передачі державного майна Києво-Печерської лаври та показала наслідки безоплатного користування приміщеннями Українською православною церквою Московського патріархату в одному із корпусів. Зокрема у будівлі понищене майно, видерті двері, зруйновані стіни та навіть демонтоване покриття підлоги.
На тлі повномасштабної війни державна влада за згодою громадян посилює контроль над церквою з метою національної безпеки. У фокусі уваги – Українська православна церква Московського патріархату, яка зазнає помітних втрат: матеріальних та нематеріальних. Що ж для українців УПЦ МП – «внутрішні вороги» чи «єдина канонічна церква»? У чому підозрюють та у чому звинувачують цю конфесію? Відповіді на ці запитання шукає Катерина Щоткіна у статті «Доля УПЦ МП: дорога від храму».