За словами заступниці міністра юстиції України Олени Висоцької, судові процеси над російськими військовополоненими впливають на обмін. Як саме, вона розповіла Тетяні Безрук в інтерв’ю для читачів ZN.UA.
Висоцька пояснила, якщо триває судовий процес або є рішення суду — необхідно так оформити документи, аби вони відповідали обмінові. І для цього прийнято відповідну постанову про засуджених, яких можна обміняти.
«Якщо пріоритет — повернути кожного героя, то доведеться поступатися покаранням конкретного злочинця. Так, він поїхав на обмін, але хтось приїхав додому», - зазначила заступниця міністра юстиції.
За її словами, документ постанови із грифом ДСК: «Для службового користування», тобто до нього має доступ обмежена кількість людей.
Чиновниця пояснила, що прийняття рішення про обмін конкретної людини має перевагу над рішенням суду про її обвинувачення, і вона з установи виконання покарань може поїхати на обмін.
Висоцька також розповіла, яка кількість росіян пішла на обміни після 24 лютого. За її словами, це приблизно 700 людей, якщо скласти всі обміни.
Однак, заступниця міністра юстиції підкреслила, що не варто зараз говорити про те, скільки військовополонених було, наприклад, на перше серпня в дільницях і в таборі, адже така інформація може зашкодити.
«Хтось може не розуміти, чому це здатне нашкодити, але не забуваймо: війна йде на нашій землі і взяти в полон необхідну кількість людей, «добрати», — росіянам дуже легко. Вони не нехтують цивільними громадянами: активістами, волонтерами, лікарями, посадовцями місцевого самоврядування», - наголосила Висоцька, додавши, що говорити про кількість полонених, коли точаться активні бойові дії та йдуть переговори, необачно.
Заступниця міністра юстиції також пояснила, що обмін полоненими — це рухомий процес.
«По-перше, це завжди рух, бо обміни відбуваються і хтось іде. По-друге, перевага Росії в тому, що вона за ніч може взяти в полон рівно стільки, скільки захоче», - наголосила Висоцька.
Вона також додала, що РФ може зривати домовленості.
«У нас неадекватна інша сторона. Є домовленості, які зриваються, обміни не відбуваються з незрозумілих причин, просто за фактом вони не відбуваються», - заявила заступниця міністра юстиції.
Висоцька також розповіла, чи обурює її той факт, що треба обирати між поверненням українських військових і встановленням справедливості над злочинцями. Вона заявила, що має чіткий пріоритет.
«Просто людина взяла зброю і пішла нас із вами захищати. Потрапила в полон. Ми не можемо не зробити все, аби її повернути. Ну вона ж пішла нас захищати. Якщо ми виберемо покарання злочинців, то нас не буде. Всі, хто нас захищає, — це герої, і наша робота полягає в тому, щоб потім захистити їх», - зазначила Висоцька.
Прагнучи притягнути до відповідальності РФ, українська влада і юристи-міжнародники працюють над створенням Спеціального трибуналу, який розглядатиме злочин агресії Росії проти нашої країни. Чи вдасться Києву реалізувати цю ініціативу? Чи підтримають її інші країни? Про складнощі створення Спецтрибуналу читайте у статті Володимира Кравченка «Як покарати Путіна за війну з Україною?».