Країни у всьому світі переважно шукають свою національну модель виживання в умовах пандемії і роблять свої висновки щодо її застосування. Про це у своєму матеріалі для ZN.UA пишуть колишній міністр закордонних справ України, керівник програми європейських, регіональних і російських досліджень Українського інституту майбутнього в Києві Павло Клімкін і старший експерт Українського інституту майбутнього в Києві Андреас Умланд.
"Поки лише сам коронавірус виглядає єдиним по-справжньому глобальним фактором для більшості людей. Хоча після Другої світової війни з'явилося багато структур, ініціатив і проектів для більш тісної співпраці між націями і навіть цивілізаціями, ми бачимо, що майже всі питання антикризового менеджменту вирішуються на рівні країн", - відзначають експерти.
За їх словами, між країнами зараз панує божевільна, іноді безсоромна конкуренція за необхідні для захисту і лікування ресурси.
"Кожен вирішує свої проблеми як може, і зрозуміло, що у заможних країн шансів у цій світовій боротьбі набагато більше. Україна, за більшістю показників, є країною третього світу, причому навіть серед них вона далеко не в першому ешелоні. Тому виграти цю гонку нам складно, насправді - неможливо", - пише Клімкін і Умланд.
Відзначається, що для України та інших поки інституційно дуже слабких держав "більше глобалізації" було б кращою версією майбутнього.
"Але з одним великим "але": ми повинні радикально поліпшити якість наших установ", - резюмують автори.
Детальніше про те, як може змінюватися нинішня модель світу в результаті коронакризи, в яких сферах світ очікують радикальні зміни, навіщо потрібен аудит всієї системи ООН і чи потрібна людству ВООЗ, читайте в статті Павла Клімкіна і Андреаса Умланда "Прекрасний новий світ...".