Грузія за останню чверть століття пережила вже кілька масштабних хвиль вимушених переселенців. На сьогодні, за даними Міністерства у справах біженців та розселення, в країні налічується близько 271 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Це - 6% населення Грузії, де проживають 4,5 млн людей.
Як пише в своїй статті оглядач ZN.UA Володимир Кравченко, грузини кажуть, що для держави вкрай важливо зразу ж використовувати термін "вимушено переміщені особи" для позначення біженців. Це означає, що люди полишили свої домівки внаслідок внутрішнього конфлікту і перебувають на території власної країни.
"Ще один важливий момент - правильна і своєчасна реєстрація", - відзначила експерт грузинської громадської організації "Згода" Юлія Харашвілі під час конференції "Грузинський досвід для України: проблеми переміщених осіб та податкова реформа", організованої Інститутом світової політики і "Кавказьким домом".
За словами Харашвили, ще в 90-е в Тбілісі думали, що біженці - це тимчасова проблема. Плануючи швидке повернення ВПЛ в свої будинки, грузинська влада проводила і відповідну політику.
Реальність виявилася значно гіршою, ніж це бачилося на початку 1990-х. Уже наприкінці 2008 р. уряд, експерти й самі біженці почали розуміти - швидкого повернення не буде. А отже, владі слід змінити політику. Зокрема й вирішення квартирного питання.
У різні роки грузинська влада використовувала різні варіанти розселення переміщених осіб. Аналізуючи помилки, допущені Тбілісі за ці два десятиліття, грузини кажуть: для біженців зразу ж треба було створювати нормальні умови життя. Це, з одного боку, зекономило б кошти держави. З другого - дозволило б завчасно розпочати процес інтеграції біженців на новому місці проживання.
У Грузії ВПО займаються Міністерство у справах біженців та розселення, яке координує всі програми, і Міністерство охорони здоров'я та соціального забезпечення, що забезпечує виплату фінансової допомоги.
Брак коштів - одна з найсерйозніших проблем. Для країни, бюджет якої становить близько 5,5 млрд дол., утримання такої кількості біженців - дуже великі фінансові витрати. У Грузії вирішили звернутися по допомогу до міжнародних донорів. Такими стали, серед інших, ЄС, USAID, Світовий банк, Турецьке агентство розвитку. Виділені донорами кошти йшли, зокрема, й на будівництво котеджів, у яких живуть ВПО. Відтак, уряд Грузії допоміг вирішити проблему сталого розселення для 29,7 тис. сімей. Але житлові проблеми залишаються ще в понад 50 тис. сімей.
Після анексії Криму Росією та початку військових дій в Донбасі в Україні вже зареєстровано близько 943 тисяч біженців.
Докладніше читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Друзі у нещасті" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".