Частка респондентів, які повністю довіряють державним інституціям у 2020 році зменшилась до 2,6% проти 4,3% у 2011 р., а частка тих, хто повністю не довіряють їм за цей період зросла з 17,3% до 24%.
Про це йдеться у результатах "Світового дослідження цінностей" сьомої хвилі, яке проводиться за стандартною методологією з 1981 року та спрямоване на вимірювання і відстеження динаміки змін багатьох аспектів соціальних і культурних цінностей, толерантності та довіри.
Проведені опитування засвідчують зростання частки тих, хто вважає, що більшості людей можна довіряти з 23,1% у 2011 році до 30,1% у 2020 році. Поряд з цим дослідники констатують зниження довіри до більшості державних інституцій (суди, уряд, Верховна Рада, освітні заклади, державні установи і служби загалом) - крім Збройних сил та Національної поліції, довіра до яких зросла.
На думку податкового експерта Костянтина Швабія, на ці результати однозначно слід зважати, особливо в ході формування та реалізації державних політик, а податкової й поготів.
"Зниження довіри до держави та її інституцій з боку пересічних громадян, майже автоматично в сфері податків означає збільшення рівня опортуністичної поведінки платників і намагання всіляко, якщо не ухилитись, то хоча б зменшити свої податкові зобов’язання", зазначив Швабрій.
На думку експерта такі результати не можуть не насторожувати, тому важливо створити відносини нової якості між контролюючими органами та платниками податків.
"Звичайно це не може не насторожувати, тому слід всіляко вітати намагання побудувати таку систему взаємовідносин в сфері оподаткування між платниками та контролюючими органами, коли сумлінні платники не будуть помічати впливу останніх на себе, а вся увага буде прикута до тих, хто ухиляється від сплати", - переконаний експерт.
Детальніше про те, як держава могла б покращити податкове адміністрування читайте у матеріалі "Довіряй, але навчись перевіряти!" для ZN.UA