На розгляді у Верховній Раді перебувають десять законопроєктів, які спрямовані на непропорційне обмеження прав і свобод людини, йдеться у моніторинговому звіті Центру прав людини ZMINA.
«Станом на середину літа 2021 року на розгляді у Верховній Раді України перебуває 10 законопроєктів, що є загрозливими для громадянського суспільства, порушують Конституцію й міжнародні зобов’язання України у сфері прав людини,спрямовані на непропорційне обмеження свободи асоціацій і мирних зібрань, дискримінацію окремих категорій активістів, підтримку гомофобних ідей тощо», - наголошується у звіті.
Ці проєкти законів внесені народними депутатами від трьох політичних фракцій – «Слуга народу», «Опозиційна платформа-За життя», «Батьківщина», а також Кабінетом міністрів. Це:
- «Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» (№ 3059). Автори – лідерка і депутат «Батьківщини» Юлія Тимошенко та Сергій Власенко.
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків» (№ 3193-1). Автори – позафракційний депутат Андрій Деркач і «слуга народу» Олександр Дубінський.
- «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо заборони проведення мітингів біля будівель судів» (№ 3291). Автор – Сергій Демченко («Слуга народу»).
- «Про внесення змін до Закону України «Про очищення влади» (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави)» (№ 3326). Автор – Федір Христенко (ОПЗЖ).
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою)» (№ 3564). Автор – Олександр Дубінський.
- «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони фінансування органів влади та їх посадових (службових) осіб з-за кордону та заборони найвищим посадовим особам держави мати громадянство (підданство) іноземної держави» (№ 3572). Автор – співголова ОПЗЖ Вадим Рабінович.
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони сім’ї, дитинства, материнства і батьківства» (№ 3916). Автори – депутати «Слуги народу» Георгій Мазурашу та Олена Лис.
- «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення оприлюднення інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань щодо дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та верховенства права закону» (№ 3936). Автор – Олександр Дубінський.
- «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності» (№ 4521). Автор – Кабмін.
Законопроєкт суттєво ускладнює процедуру залучення іноземних волонтерів. Якщо зараз громадській організації, яка має статус волонтерської, досить проінформувати компетентні органи про залучення іноземців чи осіб без громадянства як волонтерів, то в разі ухвалення цього законопроєкту для цього потрібно буде отримувати дозвіл у Мінсоцполітики, а самих волонтерів перевірятимуть МВС та СБУ.
Проєкт закону також передбачає внесення змін до статей 203-206 КУпАП, якими встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, та посилення штрафних санкцій за низку порушень міграційного законодавства.
У поєднанні зі змінами до законодавства щодо волонтерства керівники громадських організацій можуть нести підвищену відповідальність за порушення волонтерами міграційного законодавства
- «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації реклами або пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (№ 5496). Автори – група депутатів ОПЗЖ Наталія Королевська, Юрій Солод, Володимир Мороз, Володимир Кальцев і Валерій Гнатенко.
У разі прийняття цього законопроєкту він становитиме загрозу для громадських організацій, що просувають легалізацію легких наркотиків у лікувальних цілях в Україні. Фактично він містить заборону адвокації медичного канабісу, а організації та активісти, які будуть цим займатися, підпадатимуть під кримінальну відповідальність.
«Низка положень цих законопроєктів є дискримінаційними стосовно громадських організацій та активістів і несуть ризики для вільного розвитку громадянського суспільства в Україні», - наголошують правозахисники.
Вказані проєкти законів:
- прирівнюють адвокаційну діяльність ОГС до комерційного лобізму;
- передбачають люстрацію вихідців із громадського сектору або введення поняття «іноземних агентів»;
- забороняють громадським активістам проводити акції протесту в безпосередній близькості до судів;
- запроваджують «перевірки на поліграфі» для громадських активістів, які бажають працювати в державних органах чи на підприємствах, афілійованих із державою;
- передбачають надмірну й невиправдану фінансову звітність для громадських організацій з іноземним фінансуванням;
- вилучають термін «ґендер» із законодавства;
- ускладнюють залучення громадськими організаціями іноземних волонтерів.
«Більшість із цих законопроєктів не були розроблені винятково для врегулювання різних аспектів життєдіяльності громадянського суспільства, а стосуються інших сфер (наприклад, законопроєкти щодо особливостей формування наглядових рад державних підприємств). Однак деякі положення цих документів, у разі їх прийняття, прямо чи опосередковано вплинуть на діяльність громадських організацій та громадянські права і свободи загалом», - зазначається у звіті.
Минулого року у наша країна зіштовхнулася із системною кризою в галузі охорони здоров’я, ростом звернень щодо домашнього насильства, тортурами з боку співробітників поліції, утисками вразливих груп, зокрема ромів та ЛГБТІ тощо, свідчить доповідь міжнародної правозахисної організації Amnesty International.
У Amnesty International зауважили, що 2020 рік став періодом системного порушення прав людини, на які держава, на жаль, не змогла належно відреагувати. «Українська влада має зробити ретельну роботу над помилками й не допустити їх повторення у 2021 році», - підсумувала директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.