У львівській галереї «Зелена канапа» 1 квітня відбулася авторська екскурсія художниці Лесі Бабляк «Жовто-синій альбом», присвячена боротьбі України із російськими загарбниками.
На виставці було представлено 28 робіт. Мисткиня евакуювалася з Ірпеня під Києвом, і малює те, що відчувала сама.
«Перші дні війни орієнтувалися за вибухами, чим ближче, тим небезпечніше. Чим більше тремтить земля, тим більше мотивації десь сховатися. Звичайно, під час обстрілів ніц не малювалося», - розповідає її чоловік, провідний лікар-кардіохірург Олександр Бабляк.
Пережите нагадало про себе після евакуації.
«Фотографії з інтернету лягали в емоціях на папір одна за одною. Малювалися часткового пальцями, без звичного набору пензлів, який залишився в будинку. Щось з намальованого – з наших околиць, багато – навколо Ірпіня», - додає він.
Ірпінь потрапив під масовані обстріли з перших днів війни. Цілі родини по всьому напрямку Житомирської траси на підступах до Києва і нової дороги Буча–Ірпінь–Київ виявилися замкненими у клітках своїх приватних будинків, квартир та підвалів.
Ці маленькі містечка й селища стали й залишаються головним полем битви за Україну. Як і Харків, що розривається від ракет, як Маріуполь, обложений і по-нелюдськи знищуваний, стерта з обличчя землі Охтирка. Докладніше читайте у статті Інни Ведернікової «Ірпінь/Буча болить. Реквієм за другом, не відданим землі» у ZN.UA.