В зоні проведення антитерористичної операції 1 жовтня незаконні збройні формування дотримувалися режиму тиші, повідомляє прес-центр АТО.
На тимчасово окупованій території також не зафіксовано випадків відкриття вогню.
Затишшя на лінії розмежування створює можливість для виконання однієї з умов мінських домовленостей про припинення вогню протягом мінімум двох діб, після чого має початися відведення зброї калібром понад 100 міліметрів.
Відведення важкого озброєння від лінії розмежування розпочнеться за наказом начальника Генерального штабу − головнокомандувача ЗСУ.
Зараз українські військовослужбовці здійснюють підготовчі роботи для забезпечення можливості передислокації техніки.
Раніше повідомлялося, що 30 вересня бойовики двічі порушували режим тиші.
Напередодні бойовики "ДНР" заявили про припинення війни. Так розцінив підписання парафованої в Мінську угоди про відвід зброї калібром до 100 мм від лінії зіткнення на Донбасі представник так званої "ДНР" Денис Пушилин.
Тристороння контактна група в Мінську підписала угоду про відвід гармат калібром менше 100 мм з лінії зіткнення. Згідно з домовленостями, відвід озброєння в Донбасі буде відбуватися в два етапи: перший етап почнеться через дві доби після повного припинення вогню і завершиться через 15 днів. Другий етап триватиме 24 дні.
Як відомо, з 1 вересня на Донбасі діє нове перемир'я, яке за інфориацією ОБСЄ та штабу АТО, в цілому дотримується. Однак питання про відвід озброєнь калібром менше 100 мм так і не було вирішене, хоча неодноразово піднімалася на переговорах у Мінську.
Оглядач відділу міжнародної політики видання "Зеркало недели. Украина" Тетяна Силіна в статті "Мінська халабуда" констатує, що мінський процес переживає серйозну кризу
"Путін вміло торгує нестабільністю, Європа, не бажаючи воювати за власні цінності, втягується в цей торг, жертвуючи інтересами України.
Але якщо її влада не в змозі відстоювати інтереси країни, якщо йде на одну поступку за іншою, не будучи здатною породити і відстояти власний план порятунку держави через інтелектуальну убогість, примітивну жадобу і жалюгідну малодушність, то хто буде рахуватися з такою країною?", − ставить риторичне запитання автор.