Через повномасштабне вторгнення Росії, багато наших громадян перейшли на українську мову. У деяких областях нашої країни можна почути колоритні діалектизми. Наприклад, на Полтавщині часто говорять такі слова, як віхтик, луток, бармаки. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.
Читайте також: Без суржика: як сказати «брюки» українською
Українці, які приїздять у Полтавську область, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих слів, але часто їх значення залишається незрозумілим. До таких слів належать:
- виварка – велика каструля у якій прали і виварювали одяг
- віхтик – ганчірка
- причілок – бічна стіна хати
- сапет – великий плетений кошик для збирання фруктів та овочів
- стОянка – молоко у банках, яке налите для скисання
- телемінитися – розкричатися, вийти з себе
- лУток – підвіконня
- гилИти – накласти багато чогось, наприклад, їжі в тарілку
- накушкатися чи набехкатися – вдягнути багато одягу
- хаміль-хаміль – швиденько вступитися, втекти звідкись
- настрополити – налаштувати когось негативно
- лИндати – ходити без діла, вештатися
- цеберка – відро
- тирлуватися – об'єднуватися в один гурт, «тусуватися», з негативним підтекстом
- роз'єрепенитися – розізлитися, розкричатися
- валувати – кричати, чи голосні звуки видавати
- жирувати – лоскотати чи ніжитися, наприклад "коти на сонці жирують".
- лАнці, рам'є, рамйо, гнидники – старі речі – одяг чи техніка;
- наличники – дерев'яна оздоба навколо вікон;
- бармаки – вила з тупими кінцями для викопування овочів;
- гирявий – сумний, пригнічений;
- викабелюватися – вихвалятися;
- ґерґелі – груба назва ніг чи ласти;
- занаврити – присмачити страву засмажкою чи сметаною;
- маніжитися – ніжитися на сонечку.
Деякі люди часто вживають у розмові іншомовні слова, оскільки не знають, як їх сказати українською. Раніше ми писали, які іншомовні слова можна замінити українськими.