Багато наших громадян перейшли на українську мову від початку повномасштабної агресії РФ. У деяких областях українці використовують діалектизми. Наприклад, у Львові можна почути такі слова, як анцуґ, кулі, мокляки. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.
Читайте також: Уроки мови: чи можна сказати українською «нарядний»
Українці, які приїздять до Львова, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих галицьких слів, але часто їх значення залишається незрозумілим. До таких слів належать:
- ри́нва – водостічна труба;
- анцуґ – одяг;
- бронзо́вий – коричневий;
- кирея – плащ;
- капцилі́ндер – капелюх;
- холодрига – холод;
- сирому́дрий – мудрагель;
- кри́жі – поперек;
- на бланк – без плаща (пальта);
- тараба́нитися – тяжко йти;
- цент – гріш;
- калапі́тра – голова;
- крис – капелюх;
- кулі – ноги;
- фуркати – 1) дмухати; 2) злоститися на когось;
- фе́рії – канікули;
- марина́рка – піджак;
- мокляки – болотиста місцевість;
- баю́ра – 1) калюжа;
- калаба́ня – калюжа;
- шпацірґанґ – прогулянка;
- калябуха – калюжа.
Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.