Стимулювання освіти і науки в Україні потребує адекватного фінансування якісних фундаментальних досліджень без надмірного бюрократичного тягаря для самих науковців, наголошує старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ Ірина Єгорченко.
«Науковцям ніхто не оплачує кваліфікованих технічних працівників для заповнення численних форм із однаковими даними, - і чим кращий та активніший науковець, тим більше часу він мусить особисто писати папери та ходити з ними по інстанціях», - зазначає авторка.
На її думку, аби сприяти розвитку науки в Україні, варто відмовитися від перманентної брехні про підвищення зарплат, яке без фінансування перетворюється на просте скорочення робочого тижня.
Припинити безглузді формальні вимоги, які особливо фінансово тиснуть на викладачів ЗВО – з негативним впливом на реальну наукову діяльність та міжнародну репутацію України.
А також належним чином фінансувати якісну науково-популярну діяльність замість конкурсів для нібито учнів, коли неможливо встановити авторство та забезпечити об'єктивне оцінювання і які марно з'їдають кошти та ресурси.
«Але насамперед – це припинення зневажання президентом і урядом науки та освіти, чесних науковців та освітян, яке вони підкреслюють, призначаючи на посади некомпетентних і недоброчесних осіб», - підсумовую Єгорченко.
Як стимулювати наукові дослідження та розвиток технологій в Україні? І чи насправді розроблений МОН законопроєкт – про стимулювання науковців? Читайте у статті Ірини Єгорченко «Обіцянка-цяцянка» у ZN.UA.