В ході засідання Апеляційного суду Києва в четвер, 9 липня, з'ясувалося, що з матеріалів «справи Шеремета» зникли 287 аркушів. У тому числі, оновлене повідомлення про підозру, вручене військовослужбовцю Сил спеціальних операцій ЗСУ Андрію Антоненку 25 травня. На цю «дивину» звернув увагу адвокат Леонід Маслов, який консультує захисників Антоненка, і виклав обставини засідання в своєму блозі у виданні «Цензор.НЕТ».
Адвокат уточнив, що в апеляційний суд матеріали з Печерського суду надійшли в двох томах - на 229 і 132 аркушах. Однак 287 аркушів у томах не виявилося.
«Тома мають нумерацію" 1 з 2 "і" 2 з 2 "і закінчуються постановою слідчого судді, однак сумарна кількість аркушів менше, ніж нібито було в додатках до клопотання прокурора. Прокурор заявив, що виникла технічна помилка при подачі, і підозра зникла», - зазначив Маслов.
Народні депутати від Європейської Солідарності Ірина Фріз і Марія Іонова, які приходили на засідання підтримати Антоненко, уточнили, що в другому томі не дорахувалися 148 аркушів.
На засіданні так і не вдалося з'ясувати, хто несе відповідальність за пропажу: суд першої інстанції або ж прокурори.
У зв'язку з цим розгляд апеляції перенесли на 13 липня.
12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.
13 грудня Печерський суд відправив Дугарь цілодобовий під домашній арешт, а Кузьменко взяв під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.
Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки, а також на інформацію про алібі підозрюваних і аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.
Згодом підозрюваним кілька разів продовжували запобіжні заходи.
2 липня в поліції заявили, що справа Шеремета готова до скерування до суду для розгляду по суті.
Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.
Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.