Синоптики прогнозують, що літо 2024 року може бути досить спекотним. В цей період також зростає ризик виникнення харчових отруєнь. Головний державний санітарний лікар Києва - генеральний директор ДУ «Київський міський центр контролю і профілактики хвороб МОЗ України» Сергій Чумак розповів УНН, як уберегти себе від отруєнь під час спеки та відключень світла.
Як безпечно харчуватися при спеці та блекауті
Для безпечного вживання їжі в умовах спеки й відключень світла потрібно підтримувати чистоту:
- мити руки перед тим, як брати продукти чи готувати їжу. У разі відсутності води під час вимкнення світла можна скористатись спиртовмісними санітайзерами для рук. Також необхідно мити руки після відвідування туалету або, за відсутності води скористатися вологими серветками.
- мити та дезінфікувати всі поверхні та кухонне приладдя, яке використовується для приготування їжі;
- захищати кухню і продукти від комах, гризунів та інших тварин.
Також потрібно відокремлювати сиру їжу від готової:
- відокремлювати сире м’ясо і морепродукти від інших харчових продуктів;
- для обробки сирих продуктів користуватися окремим кухонним приладдям, зокрема ножами і обробними дошками;
- зберігати продукти у закритому посуді, щоб уникнути контакту між сирими і готовими продуктами.
Важливо також приділити увагу термообробці продуктів:
- ретельно просмажувати чи проварювати продукти, особливо м’ясо, яйця і морепродукти;
- для приготування страв краще використовувати олію, а не вершкове масло. Самі страви потрібно робити якомога простішими, з мінімальною кількістю інгредієнтів. Продукти тривалого зберігання можна розміщувати в судках для одноразового прийому їжі
- доводити страви до кипіння, щоб вони готувалися щонайменше за 70 °С;
- сік м’яса чи птиці під час приготування має бути прозорим, а не рожевим;
- ретельно підігрівати приготовану їжу.
Як довго можна зберігати готову їжу
Для цього потрібно:
- не готувати страви із запасом. Готові страви бажано вживати відразу (не залишати приготовану їжу за кімнатної температури більш ніж на дві години);
- зберігати приготовані страви гарячими (60 °С) аж до подавання до столу;
- не розморожувати продукти при кімнатній температурі;
- при відключенні світла, тримати дверцята холодильника та морозильної камери закритими, адже в такому випадку продукти залишаються безпечними до чотирьох годин у холодильнику та до 48 годин – у повній морозилці (24 годин – у напівпорожній морозилці). У разі відсутності електроенергії протягом чотирьох годин і довше, харчові продукти краще згрупувати разом у морозильній камері. У холодильнику має бути температура +4°С або нижче, у морозильній камері – не вище -4 °С;
- не перевіряти їжу на смак. Якщо маєте сумніви щодо її безпечності – краще викинути відразу. Також необхідно позбутися продуктів, які швидко псуються. Це стосується м’яса, риби, нарізаних фруктів та овочів, яєць, молочних продуктів та їх залишків, якщо вони зберігалися більше ніж чотири години без електроенергії або джерела холоду.
- продукти, які мають температуру не вище +4°С або на яких зберігаються крижані кристали, можна безпечно заморозити повторно або приготувати.
- не вживати продукти, у яких закінчився термін придатності.
- продукти з морозильних камер, які розморозились, повторно заморожувати заборонено.
Яку воду можна використовувати у спеку
Під час відключень світла та спеки необхідно використовувати чисту або очищену воду.
«На випадок відсутності водопостачання подбайте про необхідний запас бутильованої питної води промислового виробництва або вживайте воду набрану з перевірених джерел водопостачання (бювети, колодязі тощо) попередньо піддавши її додатковому кип’ятінню», – йдеться у повідомленні.
Також треба ретельно мити овочі й фрукти, особливо якщо їх вживають сирими. Для цього, на випадок відсутності водопостачання, також варто мати запас чистої бутильованої питної води промислового виробництва.
Раніше ми писали, які продукти треба обов'язково включити в раціон під час літньої спеки.
Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для постановки будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!