Система державних нагород, яка зараз існує в Україні, потребує реформування, бо її нинішній стан не відповідає запитам воєнного часу і не враховує контексту масштабної деколонізації внаслідок широкомасштабного вторгнення. Як можна змінити ситуацію розповіли Оксана Заболотна та Дар’я Бевзюк у статті для ZN.UA «Хто наші герої? Що не так із системою державних нагород в Україні і як це виправити».
«Першим кроком у цьому напрямі мають стати зміни до законодавства, що допоможуть позбавити звання Герой України зрадників, які підтримують агресію РФ і давно не мають нічого спільного із служінням українському народу», – пишуть авторки.
Ще однією потрібною зміною Заболотна та Бевзюк називають створення системи державних бойових нагород від імені президента України. Адже сьогодні в Україні не існує чіткого розмежування цивільних і військових нагород.
«Військові мають розуміти, що вони важливі не тільки для Збройних сил, а й для всієї держави. Це дозволить додатково вшанувати подвиги військових і створить ще один вимір політики пам’яті», – йдеться у статті.
Крім того, за словами Бевзюк та Заболотної, з огляду на запит мало б сенс створити для сімей загиблих і поранених спеціальні державні нагороди. Зараз їх часто видають як відомчі відзнаки Міністерства оборони, головнокомандувача, командувача родів чи видів військ ЗСУ.
« Натомість це мала би бути нагорода, яка вручається від імені президента, а не міністра оборони чи Головнокомандувача, бо люди втратили здоров’я, захищаючи саме державу, а не армію чи міністерство», – зазначили авторки.
Також не менш важливо дати можливість командирам заохочувати особовий склад. Адже нематеріальні заохочення є не менш важливими, ніж матеріальна мотивація, про яку зараз активно говорять законодавці. Крім того, вручення відзнаки є хорошим інструментом позитивного впливу на підлеглих з боку командування, а це дуже важливо в складних умовах фронту.
Для того, аби командири могли так заохочувати особовий склад необхідно внести зміни до Дисциплінарного статуту ЗСУ, а також врегулювати технічне питання щодо можливості вручати та закуповувати почесні нагрудні знаки.
Дисциплінарний статут Збройних сил України визначає, що відзнаками можуть бути грамота, додаткова відпустка, занесення прізвища до Книги пошани військової частини, повідомлення колективу про зразкове виконання обов’язку тощо. Водночас такий ефективний і нескладний інструмент у належний спосіб не унормований, і скористатися ним дуже проблемно. Річ у тім, що Дисциплінарний статут ЗСУ не надає повноважень жодному із командирів вручати почесні нагрудні знаки. Крім того, законодавство не регулює питання про затвердження ескізів цих знаків. Те ж саме і з використанням бюджетних коштів чи допомоги благодійників для виготовлення, чи придбання нагрудних знаків і відомчих заохочувальних відзнак.
«Захисники й захисниці — це люди, які добровільно ризикують своїм життям і здоров’ям, щоб решта могли жити своїм життям. Тож оборонці мають знати: вони важливі й потрібні всьому суспільству. Посилення соціального захисту військовослужбовців, безумовно, дуже важливе, але нематеріальний аспект мотивації не менш вагомий. Тож зважена та продумана система нагородження військових — не забаганка «не на часі», а життєва необхідність», – підсумували авторки.
В Україні державні нагороди серед військових найчастіше отримують офіцери, водночас сержанти та солдати дуже рідко отримують нагороди за життя. Найбільше державних нагород, зокрема й військовим, видав президент Володимир Зеленський.
Водночас президенти України мали різні політичні орієнтації, у результаті чого серед Героїв України опинилися як ті, хто поклав своє життя у боротьбі з агресією РФ, так і ті, їй сприяв. І зараз є лише два способи позбавити громадянина звання Героя України, але вони складні та не ефективні.