Християни, які слідують юліанському календарю, відзначають Різдво 7 січня. Свято належить до неперехідних. Цей день присвячений народженню Спасителя – Ісуса Христа у Віфлеємі. За біблійною легендою, Ісус прийшов на землю, щоб спокутувати гріхи всіх людей.
Історія свята
Діва Марія була вагітною та разом з чоловіком Йосипом мешкали в Назареті. Згідно із Євангелієм, вони поїхали до Віфлеєму на перепис населення.
Багато людей з Римської імперії прибули до міста, тому Марія та Йосип не змогли знайти собі місце для ночівлі. Їм довелося переночувати у невеликій печері, де у погану погоду ховалися пастухи. У цій печері сталося диво – Марія народила на світ Сина Божого. Йосип назвав хлопчика Ієшуа (грецька форма імені Ісус), що з давньоєврейського означало "Спаситель". Першили яслами стала годівниця для худоби.
Благу звістку про народження Ісуса Христа сповістив пастухам Ангел, який спустився з небес та сказав: "...бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель". Вони першими прийшли та вклонитися Ісусу.
У небі над Віфлеємом засяяла яскрава дороговказна зірка, яка сповіщала світу про народження Христа. До печери за пастухами прийшли волхви й принесли Ісусу дари: золото, ладан і миро.
Дізнавшись про народження Христа, цар Ірод велів убити всіх дітей у віці до двох років. Чоловік Марії Йосип дивом врятував свою сім'ю – вони втекли до Єгипту і перебували там до самої смерті Ірода.
Традиції святкування Різдва
З 28 листопада по 7 січня віряни мають дотримуватися Різдвяного посту. Він допомагає очиститися та підготуватися до свята.
Народився Ісус увечері 6 січня, але через муки народження, повноправне святкування починається з 7 січня та триває три дні.
Напередодні Різдва 6 січня відзначають Святвечір. В цей день родина збирається за святковим столом, на який господиня подає 12 пісних страв (обов’язкові – кутя та узвар). Під час трапези заборонено лихословити, сперечатися та сваритися. Цього дня також не можна виконувати фізичну роботу, шити, вишивати. Господині мали завершити прибирання та підготовку до свята вранці.
До появи першої зірки на небі не можна сідати за святковий стіл. Святвечір починався зі спільної молитви та запалювання різдвяної свічки, а господар мав благословити вечерю.
Почесне місце в хаті відводили дідуху – снопу сіна, що був символом добробуту, багатства та оберегом роду.
Традиційно прийнято вітати один одного 7 січня словами "Христос народився!" і відповідати "Славімо його!".
На Різдво у храмах відбувається святкове богослужіння, яке відвідують всією сім’єю. У церквах цього дня читають молитву "Царю Небесний". В цей час храмах богослужіння йдуть добовим колом. Напередодні Різдва ранкове та вечірнє богослужіння об'єднується у "всеночне бдіння". Слід зазначити, що у церках такі богослужіння бувають лише на Різдво та Великдень.
На свято також хрещеники мають відвідувати своїх хресних.
Незмінною традицією на свято є спів колядок – пісень, що прославляють народження Ісуса Христа. Колядники ходять від хати до хати, носять з собою велику зірку, що символізує народження Спасителя у Віфлеємі. До початку співу, вони запитували у господарів дозволю заколядувати. Коли господарі погоджувалися, колядники співали різдвяні пісні, розігрували жартівливі сцени. Потім господарі давали їм гроші або солодощі.
Також на Різдво був вертеп – пересувний ляльковий театр, де грали тематичні вистави. Слід зазначити, що вертеп не завжди був ляльковим – люди часто самі перевдягалися у костюми різдвяних персонажів та розігрували сценки.
Що не можна робити на Різдво
В цей день не можна одягати вбрання темних кольорів або брудний одяг. Слід віддати перевагу світлим відтінкам.
На свято заборонено виконувати будь-яку роботу по дому: прати, шити, займатися рукоділлям, прибирати, виносити сміття.
На Різдво Христове слід утриматися від конфліктів та негативних емоцій. В цей день заборонене лаятися та лихословити.
Не можна відмовляти нужденним, якщо вони просять про допомогу.
Цього дня також не слід ходити на полювання та займатися риболовлею.