Росія почала обстрілювати Нікополь, Марганець та інші н.п. в цьому районі, щоб спровокувати вогонь нашої артилерії у відповідь, звинуватити Україну в обстрілі Запорізької АЕС і, нагнітаючи обстановку, знову-таки, примусити Україну й наших партнерів перевести конфлікт у формат нескінчених переговорів, таких необхідних РФ для уникнення неминучої воєнної поразки. Спосіб дій агресора визначається двома словами — ядерний шантаж. При цьому у виникненні цієї ядерної загрози звинувачується Україна. Про це у своєму матеріалі для ZN.UA "Гібридна втеча від воєнної поразки" пише незалежний експерт, генерал-майор ЗСУ Сергій Савченко.
"Це широкомасштабна, ретельно спланована гібридна операція стратегічного рівня. У разі її успішного проведення ця операція здатна змінити перебіг війни, - пояснює експерт. - Вона являє собою класичний приклад операції, складовими якої є взаємопов’язані операції нижчого рівня. Ці операції проводяться за єдиним задумом і планом за воєнною (захоплення АЕС, обстріли станції російськими військами), інформаційною (звинувачення ЗСУ в обстрілах станції, залякування ядерним вибухом, формування панічних настроїв у населення як України, так і країн Європи) та політичною (винесення абсурдних звинувачень Україні і країнам Заходу у створенні загрози ядерної катастрофи світового масштабу) операційними лініями. Судячи з масштабності та послідовності дій, вони не спонтанні. Ці операції заздалегідь сплановані. Імовірно, ще до початку агресії вони передбачались як запасний варіант дій".
Чи реально світові загрожує ядерний армагедон?
Реактори на Запорізькій атомній станції відрізняються від реакторів на Чорнобильській АЕС, пояснює Савченко. Як ядерне паливо в них використовується низькозбагачений уран. Його в реакторах недостатньо для створення критичної маси, яка б знадобилася для ядерного вибуху. Ядерний вибух неможливий за визначенням. Це закони фізики. Але катастрофу саме такого рівня вимальовує російська пропаганда під час проведення інформаційної операції.
"Руйнування корпусу реактора шляхом зовнішнього впливу практично неможливе через побудову захисних конструкцій. Вони складаються з 20- сантиметрової металевої капсули та півтораметрової захисної оболонки з надміцного бетону. При цьому слід додатково враховувати захисні властивості зовнішньої споруди, всередині якої знаходиться реактор, - продовжив експерт. - Але, безумовно, аварійні ситуації, в тому числі й небезпечні, в умовах ведення бойових дій можливі. Тим більше якщо створення такої ситуації буде свідомо ініційоване загарбниками".
За його словами, потенційно небезпечна аварійна зупинка роботи реактора. Після відключення реактора потрібно продовжувати його охолодження ще певний час, до зниження температури в ньому до безпечного рівня. Це забезпечує система захисту, яка складається з окремих функціональних складових, на призначенні яких ми не зупинятимемось. У разі руйнування однієї чи кількох із них або порушення механізмів, які пов’язують їх із реактором, виникає загроза руйнування внутрішньої оболонки реактора або контуру його охолодження під впливом надвисоких температур. Це, своєю чергою, може призвести до викиду радіоактивних речовин.
"Конструктивно передбачено кілька рівнів захисту від такого розвитку подій. Але вони можуть бути свідомо й цілеспрямовано зруйновані окупантами. Тут може діяти тільки свідомий людський фактор, додав Савченко. - Крім того, слід зазначити, що виникнення аварійної ситуації та її розвиток розтягнуті в часі. Навчений персонал має час і можливості вплинути на загрозу аварії та не допустити її реалізації".
Відповідно до Міжнародної шкали ядерних подій, визначено сім рівнів аварійних ситуацій, залежно від їх небезпеки. Масштаби аварії, інтенсивність викиду назовні носіїв радіовипромінювання залежать від того, які саме системи захисту виходять із ладу, відбувається це з окремими з систем чи з усіма одночасно. Таким чином, виникає потенційна можливість створити, так би мовити, підконтрольну, керовану зовнішніми діями аварійну ситуацію, попередив він.
"Саме такий варіант може використати ворог, щоб досягти мети — уникнення військової поразки, - додав Савченко. - Навряд чи окупантам вдасться шляхом примітивних погроз примусити нас і партнерів припинити збройну боротьбу за визволення нашої території та сісти з ними за стіл переговорів. Імовірніший варіант поступової ескалації реальної штучно створеної аварійної ситуації. При цьому спочатку буде створено загрозу аварійної ситуації, а надалі її штучно переведуть у реальну аварію з певним викидом радіоактивних речовин, що супроводжуватиметься закликами негайно припинити бойові дії та розпочати роботи з ліквідації аварійної ситуації. У разі недосягнення мети чинитимуться дії, спрямовані на поглиблення аварійної ситуації та підвищення рівня загроз. Ескалація може тривати до досягнення агресором поставленої мети — шляхом ядерного шантажу примусити Україну і західних партнерів сісти з ним за стіл переговорів".
Такий варіант найбільш імовірний, але не неминучий. Вже сьогодні зусилля нашої дипломатії зводять нанівець цинічні звинувачення України з боку РФ у загрозі ядерної катастрофи, додав Савченко. Цивілізований світ вимагає від Росії негайно звільнити захоплену атомну станцію, ухвалюється рішення про посилання на станцію моніторингової місії МАГАТЕ, посилену військовими експертами. Імовірно, Росія, як завжди, перешкоджатиме встановленню міжнародного контролю за ситуацією. Але світ однозначно дає розуміти агресору, що вся відповідальність за наслідки можливої катастрофи лягає саме на нього.
"Ключовим у цій ситуації залишається питання, як світ може і готовий відповісти на тероризм агресора. На мою думку, до розуміння Кремля доведені можливі наслідки ядерного злочину. Не виключаю, що нейтралізація ППО агресора під час подій у Новофедорівці — один із таких сигналів", - запідозрив Савченко.
Більше статей Сергія Савченка читайте за посиланням.