Економіці Росії передбачали швидкий крах після того, як країни Заходу запровадили безпрецедентні санкції щодо Москви через війну, розв'язану нею проти України. Але цього тижня Росстат повідомив, що за перші шість місяців 2022 року валовий внутрішній продукт (ВВП) країни знизився лише на 0,4% у річному вираженні, пише DW.
Якщо вірити офіційним даним, інвестиції в основний капітал зросли, курс рубля помітно зміцнився, а інфляція, що підскочила з початком війни, сповільнилася. У вівторок, 6 вересня, глава Мінекономрозвитку РФ Максим Решетніков заявив, що зниження ВВП у 2022 році очікується лише на 2,9%. Що ж відбувається із економікою РФ насправді?
Як і очікувалося, доходи від нафти і газу, які передусім надходять від експорту до ЄС, продовжують зміцнювати фінанси Росії, незважаючи на те, що такі держави, як Німеччина та Італія, скорочують свою залежність від російських енергоресурсів. Концерн "Газпром" нещодавно оголосив про рекордний прибуток за перше півріччя - 2,5 трлн рублів (41,41 млрд євро) за міжнародними стандартами фінансової звітності.
"Навіть якщо російська економіка і працює гірше, ніж шість місяців тому, цього недостатньо, щоб завадити Путіну фінансувати війну", - констатує у розмові з DW економіст, професор бізнес-школи IE Business School у Мадриді Максим Миронов.
Однак сумнівів у тому, що санкції Заходу все ж таки почали працювати, у багатьох експертів не виникає. Дослідження, представлене наприкінці липня Єльським університетом, показало, що імпорт у Росію скоротився і її виробники мають труднощі з отриманням компонентів, у тому числі напівпровідників та інших високотехнологічних деталей.
Положення РФ як сировинного експортера було безповоротно втрачено, впевнені автори доповіді, оскільки Москва виявилася змушена продавати більше нафти і газу в Азію з великою знижкою.
Один із співавторів доповіді, професор Єльської школи менеджменту Джеффрі Зонненфельд висловив думку, що російська економіка зможе "виживати за величезних труднощів протягом приблизно двох років " за умови, що Захід неухильно зберігатиме санкції. Інші експерти прогнозують, що повний економічний крах у РФ якщо й настане, то станеться це набагато пізніше.
"У довгостроковій перспективі Росія буде не більш ніж заправною станцією для Китаю... Але я не згоден з тим, що її економіка впаде через два роки", - повідомив у бесіді з DW Рольф Лангхаммер, колишній віце-президент Інституту світової економіки в Кілі (IfW ). За його словами, Москва витратила роки на формування військового бюджету. На думку міжнародних фінансових експертів, країна добре підготовлена до будь-якого послаблення економічних зв'язків із Заходом, визнає Лангхаммер.
"МВФ писав минулого року, що Росія накопичила гроші після конфлікту 2014 року на сході України та анексії Криму і була готова до війни на виснаження", - нагадує він.
Експерт також зазначає, що Німеччина заплатила Росії 20 млрд євро за імпорт енергоносіїв у першій половині 2022 року, що на 50% більше, ніж за той же період минулого року: "Навіть якщо обсяги впадуть, при різкому зростанні цін ми все одно платитимемо їм приблизно 3 мільярди євро щомісяця”.
Але, незважаючи на те, що ситуація в російській економіці виглядає краще, ніж очікувалося, Кремль припинив публікувати цілу низку економічних даних невдовзі після того, як російські танки увійшли до України.
Bloomberg напередодні повідомив із посиланням на внутрішній звіт, підготовлений для уряду РФ, що країна готується до затяжної рецесії. Чиновники та експерти, які працювали над документом, представили три сценарії. Два з них показують, що у 2023 році падіння ВВП прискориться, а економіка повернеться на рівень 2021 року лише наприкінці десятиліття чи пізніше.
Дослідники з Єльського університету навели відомості про використання Росією 600 млрд доларів валютних резервів, які були подушкою безпеки для Путіна. За їхніми даними, 80 млрд доларів уже витрачено, а близько 300 млрд заморожено Заходом.
За оцінками дослідників з Єля, 80 млрд доларів зі своїх резервів РФ вже витратила.
Олександр Михайлов, вчений-економіст із британського Університету Редінга, вважає, що Путіну перестане вистачати грошей на війну лише в тому випадку, якщо Захід повністю відмовиться від російських енергоносіїв. Це, на його думку, може тривати ще два-три роки. А якщо можливості влади РФ стануть обмеженими, вони можуть фактично почати друкувати гроші для покриття військових витрат, що стрімко зростають. Однак це, за словами Михайлова, було б "божевіллям", оскільки "привело б до сильного падіння курсу рубля, гіперінфляції та соціальних хвилювань".
Багато країн Азії, Латинської Америки та Африки не запровадили санкцій проти Росії, а деякі, навпаки, виграли від дій Заходу. Так, наприклад, повідомлення, що з'явилися цього тижня, свідчать, що Китай спокійно продає надлишки російського ЗПГ назад до Європи.
Наразі тривають активні дискусії щодо необхідності запровадження так званих вторинних санкцій, відповідно до яких іноземні громадяни можуть бути відрізані від міжнародної фінансової системи, якщо вестиме бізнес з Росією. Подібні заходи були успішно використані США проти третіх країн, щоб домогтися припинення експорту нафти Іраном та приборкати його ядерні амбіції.
Про можливість запровадження вторинних санкцій раніше заявляв Вашингтон. Водночас експерти закликають виявити терпіння: якщо ці заходи будуть вжиті зараз, попит на нафту та газ на світовому ринку може зрости ще більше, що призведе до подальшого підвищення цін на них та зростання доходів РФ.
На закінчення автори публікації в DW могли б закликати західний світ і Україну, що воює, до терпіння — крах російської економіки при збереженні санкцій неминучий. Ось тільки через скільки місяців чи років?