Попри те, що зазвичай розмови про українську науку стосуються проблем, Україні все ж є чим пишатися, пише Володимир Кацман у статті ««До дідька мій факультет!» — як школярки та студентки надихнулися історіями про видатних українських науковиць» для ZN.UA. Зокрема, арт-проєкт «Наука — це вона» розповів про 12 жінок-науковиць, які прославилися в науковому світі своїми відкриттями. Відомі ілюстратори створили їхні портрети, а студентки та школярки написали есеї. Водночас виставка з літературними творами та картинами об'їздила різні країни світу.
Так, «Наука – це вона» розповів про:
- нейробіологіню Нану Войтенко, яка відома своїми дослідженнями болю;
- математикиню Олену Ванєєвау, яка досліджує нелінійні моделі математичної фізики і біології та розв’язує складні проблеми симетрійного аналізу;
- медичну генетикиню та борця із плагіатом Світлану Арбузову, яка зробила великий внесок у дослідження спадкових захворювань;
- генетикиню і популяризаторку науки Оксану Півень, що вивчає, як можна поліпшити функціонування міокарда після інфаркту;
- Катерину Ющенко — жінку, котра створила першу у світі мову програмування та заклала основи для створення більшості програм, якими ми наразі користуємося;
- біологиню-орнітолога Наталію Атамась, яка популяризує науку і є амбасадоркою птахів у світі людей;
- математикиню Марину В’язовську, яка першою розв’язала задачу найщільнішого пакування куль у 8-ми та 24-вимірному просторах;
- фізикиню Антоніну Прихотько — провідну фахівчиню в галузі вивчення неметалевих кристалів;
- нейроморфологиню Галину Скибо, завдяки якій в Україні вперше почали культивувати нервові клітини та досліджувати на них різні патологічні стани нервової системи;
- Ольгу Перевозчикову, яка розробила асинхронний недетермінований дискретний перетворювач;
- молекулярну біологиню Ганну Єльську, яка досліджувала ферментні сенсори та відкрила явище так званої «функціональної адаптації» транспортної рибонуклеїнової кислоти до синтезу специфічних білків;
- математикиню Клавдію Латишеву, яка стала першою в Україні жінкою, що захистила дисертацію і стала кандидаткою, а згодом — докторкою та професоркою фізико-математичних наук.
«Метою проєкту було не лише розповісти світові про українок, які прославилися в науці, а й заохотити дівчат обирати STEM-професії, що традиційно вважалися суто чоловічими. Це важливо з кількох причин. Перш за все, STEM-професії пов'язані з технологіями, а, за останніми даними, в інженерії і технологіях в Україні жінок менше 40%. Збільшення кількості дівчат у таких професіях має зруйнувати гендерні стереотипи і консервативність освітньої системи, дати жінкам більше можливостей для кар'єрного зростання, а роботодавцям — ширший вибір кваліфікованих кадрів», – пише автор.
Кацман пояснив, що проєкт «Наука — це вона» є частиною кампанії «Покоління Рівності», що популяризує гендерний паритет серед молоді та забезпечення лідерства жінок у технологіях й інноваціях і проходить під егідою структури «ООН Жінки».
Проєкт «Наука — це вона» побував у Німеччині, Бельгії, Нідерландах, США, Болгарії та інших країнах. У кожній експозиція викликала серед відвідувачів жваву дискусію: «А якими видатними жінками-науковицями може похизуватися наша держава?». І всюди знаходилися свої героїні.
Ще однією метою проєкту «Наука — це вона» є залучення якомога більше країн до популяризації своїх жінок-вчених. Його організатори впевнені, що це створить величезну кількість нових рольових моделей у всьому світі та піде на користь ґендерній рівності в науці й суспільстві загалом.
Нагадаємо, сьогодні в Україні діє гібридна модель атестації наукових кадрів, яка складається з двох рівнів: перший прозахідний, а другий — просталінський. Аби врегулювати якось цю ситуацію, Кабінет міністрів затвердив новий Порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук (далі — порядок), розроблений Міністерством освіти та науки України. Документ мав би наблизити Україну до європейських стандартів, а натомість законсервував старі традиції. Однак, є у новому порядку не лише мінуси, а й плюси.