На початку травня комітет з правової політики Верховної Ради після повторного розгляду рекомендувала проголосувати за законопроєкт №7033-д. Документ передбачає обмеження доступу до даних та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес та є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку. Зміни, передбачені документом, суперечать принципам демократичного суспільства та зобов’язанням, які дала Україна в контексті вступу до Євросоюзу, зазначили в Центрі прав людини ZMINA.
Правозахисники зазначають, що законопроєкт ще 2023 року викликав занепокоєння у громадськості, після чого зник з порядку денного ВРУ. Однак у 2024 році народні депутати знову вирішили поставити його на голосування. І такому рішенню не завадив висновок Нацагенства з питань запобігання корупції, згідно з яким документ мав корупційні ризики.
«Створення судового реєстру у 2006 році було важливою частиною адаптації українського законодавства до європейського. І він донині забезпечує прозорість українського судочинства. Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі до рівня Росії та Білорусі і становитиме небезпеку для подальшої євроінтеграції», – зазначили правозахисники.
Також, документ №7033-д передбачає низку нововведень, які правозахисники вважають сумнівними як для періоду дії воєнного стану, так і для мирного часу. Зокрема, у всі вказані періоди пропонується обмежити доступ до судових рішень у справах, становлять особливий суспільний інтерес. Це стосується проваджень про злочини проти основ нацбезпеки, охорону держтаємниці, недоторканності держкордону, призову і мобілізації, а також порядку несення військової служби.
«Таке обмеження є непропорційним та не відповідає запиту суспільства. Адже журналісти, адвокати, науковці, громадські активісти не зможуть дізнатися про обставини справи та накладене судом покарання на ворогів (державних зрадників, колаборантів, посібників окупантів) та військових. Приховування судових рішень однозначно підвищить напругу і недовіру до влади в українському суспільстві, зокрема щодо мобілізаційних заходів», – пояснили правозахисники.
Також законопроєкт пропонує дозволити суддям на власний розсуд вилучати із судових рішень дані, які «можуть зашкодити безпеці» у справах, розглянутих у відкритому засіданні. Правозахисники зазначили, що це суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики. Також законність та обґрунтованість таких рішень не можна буде перевірити, адже судді їх прийматимуть поза процесуальним порядком.
«У випадку, коли, на думку суду, розголошення певної інформації може зашкодити інтересам нацбезпеки, а отже розгляд і оголошення цієї інформації повинні відбуватись у закритому судовому засіданні, такий механізм уже передбачений українським законодавством», – додали в ZMINA.
Також законопроєкт пропонує суттєво розширити перелік інформації, яку не можна розголошувати в текстах судових рішень. При цьому зараз більшість таких даних і так у відкритому доступі. Водночас через таку норму із судового реєстру можуть вилучити необмежену кількість рішень на необмежений час для приховання цієї інформації з наявних рішень.
«До того ж відповідно до проєкту ця норма діятиме не тільки під час воєнного стану, а й у мирний час, що є необґрунтованим та ускладнюватиме моніторинг судових рішень для громадськості», – вказали у ZMINA.
Правозахисники наголосили що законодавство повинно мати єдиний підхід щодо обмеження доступу до інформації. Відповідно відкриті дані у судових рішеннях не повинні бути обмежені. В інакшому випадку, додали правозахисники, є загроза нормальному та ефективному функціонуванню Єдиного державного реєстру судових рішень. Останній є демократичним досягненням українського суспільства.
«Прийняття законопроєкту № 7033-д обмежить право громадськості вільно отримувати доступ до інформації з судового реєстру та здійснювати контроль за судовими провадженнями, зокрема тими, що мають значний суспільний резонанс», – додали у ZMINA.
Правозахисники закликали ВРУ відхилити цей законопроєкт, адже він нашкодить системі правосуддя та свободи слова. Також прийняття закону зашкодить доступу громадськості до публічної інформації, особливо під час війни та після її завершення.
Під такою заявою підписалися:
- Фундація DEJURE
- Правозахисний центр для військовослужбовців «Принцип»;
- Харківський антикорупційний центр
- Асоціація відкритих даних
- YouControl
- ВО «Автомайдан»
- Центр прав людини ZMINA
- Антикорупційний центр «Межа»
- Рух ЧЕСНО
- Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)
- Центр економічної стратегії
- Антикорупційний штаб
- Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації
- ГО Платформа Громадський контроль
- ГО «Центр демократичних реформ і медіа»
- ГО «Платформа прав людини»
- Медійна ініціатива за права людини
- Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»
- Харківський інститут соціальних досліджень
- БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»
- ГО «Правозахисний центр ДІЯ»
- ГО «КРИМСОС»
- ГО «Кримський процес»
- Ukrainian Legal Advisory Group
- Освітній дім прав людини — Чернігів
- Адвокатська Дорадча Група
- Спільнота OpenUp Ukraine
- ГО «Незалежна Антикорупційна Комісія (НАКО)»
- ГО «Донбас СОС»
- ГО «Фундація інституційного розвитку»
- Опендатабот
- Юридична газета
Раніше правозахисні організації закликали президента Володимира Зеленського ветувати закон №7731, який дозволяє звільнити працівника, якщо він не повідомив роботодавця про родичів чи інших близьких людей на тимчасово окупованих територіях.