Війна в Україні стала ще більш складною після того, як у ФСБ заявили, що нібито запобігли "терактам" в Криму, які готували українські розвідники. І що під час сутички з українськими "диверсантами" нібито загинув один агент російських спецслужб і один військовий.
Проникнення, про які говорить ФСБ, і раніше організовували обидві сторони війни і в Донбасі, і в Криму. Але до цього часу жодне з них не мало таких серйозних дій у відповідь. Про це у звіті пише розвідувально-аналітична компанія Stratfor.
"Заяви ФСБ не реалістичні. Звісно, таємні операції - цілком нормальна частина таких конфліктів, який триває в Україні. Однак немає способів точно і незалежно підтвердити їхнє існування. Влаштувавши таку операцію, Україна б ризикнула посилити військовий конфлікт з Москвою, але вона намагається уникнути цього", - йдеться у звіті.
При цьому експерти зауважують, що Київ, щоправда, майже нічого не зробив, щоб стримати недержавних гравців, які в 2015 році знищили опору електромереж, відключивши Крим від електроенергії.
Україна стурбована, що Росія може використати історію про нібито "диверсію" в Криму, щоб виправдати нове військове вторгнення. За останні місяці бої в Донбасі вже посилилися. І оскільки ЄС продовжив санкції до січня 2017 року, у Москви немає негайного бажання припиняти насильство.
"Росія насправді може отримати вигоду від посилення насильства, ослаблюючи тим самими Україну і привертаючи увагу Заходу до себе. Але масштабний військовий наступ проти України був би ризикованим для Росії. Він, швидше за все, пожвавив би підтримку українців з боку Заходу. А ЄС може посилити санкції попри роздробленість блоку після Brexit", - йдеться в звіті.
Однак Москва також може отримати вигоду від посиленої, але обмеженої військової активності, такої як розгортання військ в Криму, на тлі наближення парламентських виборів. Вірогідно саме через вибори ФСБ зробило гучні заяви, Володимир Путін на них так швидко відреагував, а російські ЗМІ впродовж останніх кількох днів продовжують говорили лише про оголошені загрози.
Водночас, експерти зауважують, що напруга навколо Криму стала поворотною точкою в процесі переговорів між Росією і Заходом. Президент США Барак Обама чітко дав зрозуміти, що він хотів би домовитися з Росією про Україну до кінця свого президентства. А отже для цього лишилося всього кілька місяців. На додачу, для Путіна це шанс востаннє сісти за стіл з американським президентом, який не весь час не вважав його рівнею собі за впливовістю у світі. Впродовж останніх місяців Москва і Вашингтон активізували діалог у питанні Сирії, України і Нагірного Карабаху, хоча відмінності у їхніх позиціях ще досить великі.
Тепер, після останніх подій в Криму може відбутися загострення не лише у російсько-українських відносинах. Напруга може мати серйозні наслідки для діалогу Росії із Заходом.
Тим часом, видання The Guardian писало, що Путін може вирішити, що настав час для чергового вторгнення в Україну. Попередні вторгнення Росії, як нагадує автор, завжди збігалися з Олімпійськими іграми, як це було в Грузії після Пекінської Олімпіади 2008 року або ж на Україні в 2014 році - після Зимових ігор у Сочі.
Видання The American Interest писало, що Путін дав зрозуміти, що Мінським домовленостям кінець. У Мінських угод були нульові шанси на виконання: український парламент не був готовий голосувати за "децентралізацію", яка б дала автономію захопленим територіям Донбасу, а Росія не збиралася повертати Україні контроль над частиною її кордону.
Загалом, Західні ЗМІ побоюються, що Україна може опинитися на війні на два фронти. Оглядачі пишуть, що російському президенту вигідне відкриття нового фронту війни проти України з огляду на те, що вибори до Держдуми не за горами і йому потрібно зосередити росіян навколо себе.