У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який розширює права органів студентського самоврядування, його авторами вказано 41 депутата. Однак новий законопроект виглядає як косметичний ремонт, пише освітня консультантка Єлизавета Щепетильникова у статті «Хто у виші хазяїн? Українським студентам хочуть дати більше прав».
Законопроєкт містить кілька пропозицій, які теоретично можуть посилити роль студентів у житті їхніх університетів, але ніяких радикально нових ідей він не пропонує, наголошує авторка. Проте навіть незначні зміни вже викликали певні дискусії у вітчизняній системі освіти.
Щоб розуміти, про що йдеться, Щепетильникова пропонує розглянути ідеї нового законопроекту.
- Перша. В органах управління університетами має бути більше студентів.
Законодавці пропонують збільшити представництво студентів у вчених радах (з 10% до 20% від загального складу) та конференціях трудових колективів (з 15% до 20%). Проте народні депутати не обґрунтували ці пропозиції, що дало привід керівниками вишів критикувати законопроєкт.
«На їх думку збільшення кількості студентів у вчених радах нівелює їх значення. Адміністратори не бажають погоджувати свої рішення зі студентами, бо це може призвести до управлінського хаосу. Студенти не є фахівцями, вони не несуть відповідальності за ухвалення рішень», - пояснює авторка.
Збільшення відсотку представників студентів призведе до пропорційного зменшення представництва адміністративного складу університетських працівників та зменшення їх впливу. А багато з них входять до органів управління університетом за своєю посадою.
«Попри три десятиліття історії студентського самоврядування в Україні, в багатьох ЗВО так і не сформувалася культура підготовки студентських активістів», - наголошує Щепетильникова.
Не всі керівники університетів вітають участь студентів в управлінні ще й тому, що студенти часто є найбільш незалежними й іноді непередбачуваними учасниками академічної спільноти. Вони можуть виступати як союзниками, так і противниками адміністрації університету.
І з цим пов′язана ще одна проблема студентського самоврядування, яку намагаються розв'язати законотворці – незалежність студентських організацій. Часто керівники вишів надають перевагу не кваліфікованим, а підконтрольним студентським представникам, які не перешкоджатимуть просуванню інтересів адміністрації.
- Друга ідея законопроекту – намагання знайти запобіжники, які не дадуть адміністрації та викладачам впливати на студентське самоврядування.
Задля просування власних інтересів адміністратори університетів часто втручаються в роботу ОСС. Бували випадки, коли студентським активістам погрожували позбавленням стипендії, виселенням з гуртожитку чи навіть відрахуванням.
Законотворці пропонують розв’язати цю проблему, прийнявши норму, згідно з якою адміністрація закладу вищої освіти не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування.А рішення ОСС не потребують затвердження, схвалення чи введення в дію керівником, іншими органами управління вишу.
«На практиці реалізація цієї норми закону не видається можливою. По-перше, відсутнє будь-яке покарання за її порушення. По-друге, формально права студентів обмежуються не через їх активну позицію. Найпоширенішою маніпуляцією є залякування студентів заниженими оцінками на сесії або відрахуванням за неуспішність в навчанні. Очевидно, що довести, що студента «завалили» на сесії через активну позицію, вкрай складно», - коментує авторка.
Народні депутати також пропонують зменшити ризики академічної неуспішності лідерів ОСС, надавши їм академічну відпустку на час повноважень.
- Третя ідея законопроекту – зобов’язати університети фінансувати громадські організації ОСС.
Університети системно не виконують чинне законодавство щодо фінансування студентського самоврядування, яке має бути не менше 0,5% від власних надходжень університету.
Законотворці пропонують зобов'язати адміністрацію університетів перераховувати кошти на діяльність студентського самоврядування до громадських організацій, які можуть утворювати ОСС. Проте важко уявити, щоб керівники ЗВО на це погодилися.
«У парламентських кулуарах вже подейкують, що скоро з’являться альтернативні законопроекти щодо прав студентського самоврядування. Очевидно, що деякі з них можуть бути пролобійовані ректорами і поставлять за мету захистити вотчину керівників ЗВО від втручання студентських активістів», - підсумовує Щепетильникова.
У Верховній Раді замислилися над правами студентів. Депутати підготували і зареєстрували законопроєкт , який розширить їхні права. Кому це не подобається і які ідеї законопроєкту – читайте у матеріалі Єлизавети Щепетильникової «Хто у виші хазяїн? Українським студентам хочуть дати більше прав» для читачів ZN.UA.