За пів року дії норми «мовного закону» про те, що всі послуги в Україні мають надаватися державною мовою (якщо клієнт не попросить про обслуговування іншою), мовний омбудсмен отримав 2126 повідомлень про порушення: наприклад, про те, що продавці відмовляються говорити українською, натомість розмовляють з клієнтами російською. У яких галузях люди скаржаться на порушення закону найбільше, дослідила аналітична платформа «Опендатабот».
В яких галузях отримано найбільше скарг:
- інтернет-магазини й веб-сайти з надання послуг (683 скарг);
- бiзнес у сферi обслуговування (513);
- зовнiшня реклама (219);
- органи державної влади та мiсцевого самоврядування (151);
- телебачення та радiомовлення (111);
- освiта й наука (80);
- законодавство (65);
- охорона здоров’я (34);
- силовi та правоохороннi структури (28);
- спорт (26);
- транспорт (25);
- культура (9);
- туризм (7);
- сфера трудових вiдносин (3);
- книговидання та друкованi ЗМI (1);
- інше (171).
Найбільша кількість звернень надійшла з Києва, Львівської, Харківської та Одеської областей. Найменше звернень було з Рівненської області.
За результатами цих звернень розпочали 95 перевiрок, з яких завершили вже 55, при цьому були зафіксовані факти порушень у 51 суб’єкта. 13 порушникам винесено попередження. За повторне протягом року порушення їм можуть виписати штраф у розмірі 5100-6800 гривень (300-400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Водночас аналітики підкреслюють, що кількість скарг щодо недержавної мови обслуговування поступово зменшується.
В Україні досі є чимало людей, які продовжують запитувати «какая разница, на каком языке говорить?». І це після анексії переважно російськомовного Криму та війни в Донбасі. Чому важливо захищати українську мову на законодавчому рівні, читайте у статті Оксани Коновець «Какая разница?».