Отець Кирило Говорун - архімандрит, кандидат богослов'я, доктор філософії, історик, професор університету Лойола-Мерімаунт у Лос-Анджелесі, раніше викладав у Єльському та Колумбійському університетах. Він же - учень патріарха Російської православної церкви Кирила, який здійснив його рукопокладення у священики. Він же - людина, котра була праворуч від Вселенського патріарха Варфоломія під час усього перемовного процесу, пов'язаного з отриманням Православною церквою України Томосу про автокефалію.
"Нашому автокефальному руху понад сто років. Він розпочинався на початку ХХ століття як частина процесу побудови нації, - говорить у своєму інтерв'ю DT.UA архімандрит Кирило Говорун. - Тоді це був дуже потужний соціальний рух. Він осмислював себе в термінології, характерній для марксизму. Нижчий клас (робітники та селяни) хотіли автокефалії й шукали визволення від буржуазії, яка асоціювалася в них із Росією та російською церквою. Тобто це був двоякий рух - національний і соціальний".
На нинішньому етапі, на думку Говоруна, ситуація теж неоднозначна. "З одного боку, поштовхом руху став Майдан. Бо Революція Гідності стала явищем не тільки соціальним, а й релігійним. Спільні молитви протестуючих, виступ зі сцени священиків та єпископів... Майдан не був секулярним явищем, і в цьому його відмінність від процесу формування громадянського суспільства в інших країнах. У Європі воно формувалося всупереч церкві, а в нас - разом із церквою" - уточнює богослов.
З іншого боку, нинішній автокефальний рух продовжив собою процес побудови нації. "Власне кажучи, те, що ми почули (риторика, слова, фрази) останніми днями у зв'язку з подіями навколо Об'єднавчого собору, Томосу тощо, характерно для модернового проекту побудови нації. На основі національної ідеології, у тому числі пов'язаної з правом крові".
З третього боку, за словами Говоруна, автокефалія стала відповіддю на російську агресію проти України. Оскільки церква в Росії була інструменталізована як частина гібридної війни проти України. Таким чином, наша автокефалія складається з цих дуже складних і суперечливих процесів.
"Питання в тому, який із цих імпульсів посилить нова об'єднана церква - національний, громадянський чи мілітаристський. Я б дуже хотів, щоб церква зберегла імпульс, отриманий на Майдані. Щоб вона обрала шлях діалогу з громадянським суспільством, шлях прийняття іншої точки зору. Це не мусить бути церква з монолітною національною ідентичністю, з виключно національною програмою. Вона має допомагати завершувати процес побудови нації, але не повинна цим обмежуватися. Вона має сприяти перемозі у війні через допомогу волонтерам, через капеланів, але не повинна стати одним із патронів в обороні України проти російської агресії. Вона має стати середовищем, де люди з різними ідентичностями можуть почуватися як удома" - закінчив архімандрит.
Повну друковану версію інтерв'ю читайте тут.