Більш як половина українців – 53% – згодні з тим, що «більшість людей дають хабарі, оскільки без цього не обійтися». Водночас лише 24% в цілому не згодні з такою думкою, йдеться в результатах опитування яке провела Соціологічна група «Рейтинг» на запит проєкту «Трансформація комунікацій» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Що стосується сплати податків, то 49% загалом згодні з твердженням, що більшість людей не платять податки, якщо є така можливість. Не згодні з цим повністю або частково 24% опитаних.
При цьому 49% опитаних вважають, що українці неправомірно отримують пільги, якщо є така можливість. Не погоджуються з цим твердженням 25% громадян.
Ще 48% притримуються думки, що більшість людей в Україні не стежать за станом під’їзду, двору, офісу. І лише 22% вважають, що люди мають активну власну позицію щодо стану громадського простору, а не чекають, що цим будуть займатися відповідні установи. Водночас 32% респондентів в цілому згодні, що люди не заплатять в транспорті при відсутності контролю, хоча 42% не згодні з цим.
Такі питання українцям соціологи поставили в рамках дослідження індексу суспільного договору.
«В Україні суспільний договір недостатньо підтримується і в цьому розумінні цінностей довіри є частково «скасованим». Загальний індекс суспільного договору становить 2.7 – це показник нижче середнього. Найбільше впливає на відсутність підтримки суспільного договору все, що стосується корупційної складової», – пояснили соціологи.
Вказано, що окрім суспільного договору (1 фактор), який українцями недостатньо підтримується, були досліджені корупційні схеми (2 фактор) (Таблиця 5.1). Вони також визначають ставлення до соціальних норм та довіру до інститутів різного рівня. Виявилося, що корупційні схеми та кумівство, блат та ін. активно використовує частина респондентів.
«Україна тут схожа, відповідно до досліджень, на країни Південної Америки та Африки. Такі практики викривлюють суспільний договір, позбавляють більшість людей справедливого розподілу ресурсів та можливостей, призводять до відсутності соціальних ліфтів, які в Україні погано працюють або загалом є «зламаними», призводять до збагачення окремих категорій громадян, в той час як більшість залишається бідними, середній клас в таких суспільствах представлений невеликим відсотком, а отже, такі суспільства мають слабо розвинену економіку та слабкі інституції», – пояснили соціологи.
Так, 31% опитаних намагається використовувати свої зв’язки і знайомства. Ще 48% цього не роблять повністю або більшою мірою. Загальний індекс у цьому питанні, зазначили соціологи, становить 2.6.
Водночас 33% в цілому погоджуються, з тезою, що чим сплачувати податки, краще на ці гроші самому вирішити свої проблеми. Не згодні з цим 45% респондентів. Загальний показник індексу – 2.7.
«І те, і інше – перетинає межу середнього показника. Отже, українці більше схильні все ж таки до корупційних схем, ніж до того, щоб їх не використовувати», – додали соціологи.
Дослідження провели у всіх областях України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок, серед 2000 респондентів методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Вибірка репрезентативна за віком, типом поселення та регіоном проживання.
Статистична похибка вибірки (з довірчою імовірністю 0,95): не більше 2,2% для значень близьких до 50%, не більше 1,9% для значень, близьких до 25%, не більше 1,3% - для значень, близьких до 10%, не більше 0,8% - для значень, близьких до 5%.
Нагадаємо, згідно з дослідженням, українське суспільство продемонструвало надзвичайно високий рівень згуртованості при необхідності протистояння ворогу, а також зростання у воєнних умовах рівня національної, громадянської та мовної самоідентифікації.