Міністерство освіти і науки України цьогоріч заощадило на екзаменаторах, котрі перевіряють письмові роботи зовнішнього незалежного оцінювання, тож замість двох перевірок була лише одна, повідомив викладач Вінницької академії безперервної освіти Тарас Ткачук.
На його думку, такий підхід ставить під питання об’єктивність і незалежність оцінювання та може коштувати випускникам таких потрібних при вступі до вишів балів.
«Цьогоріч була лише одна перевірка письмових робіт екзаменаторами, бо на традиційні дві не знайшли коштів. Через кількох осіб у цій країні всі, хто писав ЗНО з математики, української та англійської (німецької, французької, іспанської) мов, опинилися заручниками однієї перевірки, яка, зрозуміло, не може бути об’єктивною. Хтось компетентний мені заперечить: але ж частину робіт цього року перевіряв другий екзаменатор. Так, перевіряв. Аж 10%! Це той екзаменатор, який мав бути третім, і його функція раніше була іншою: звіряти результати двох попередніх екзаменаторів і виставляти остаточну оцінку. Саме такою є міжнародна практика», - наголошує він у Facebook.
Ткачук нагадав, що вся система зовнішнього незалежного оцінювання була із самого початку вибудувана так, щоб поставити всіх випускників у рівні умови. А одна перевірка робіт цю систему спотворює.
По-перше, екзаменатори можуть не помітити помилку в одній роботі через втому, а в інших роботах помітять. По-друге, під час оформлення бланку для оцінювання хрестики випадково можуть опинитися не там, а це ті самі хрестики, від яких може залежати доля абітурієнта.
«Під час другої перевірки письмових робіт з мови найчастіше коригується оцінка за зміст письмового висловлення (хоча частенько трапляється коригування оцінки і за грамотність), адже саме тут буває різниця в кілька балів. За моєї пам’яті найбільшою була різниця в шість (!) балів, які цілком справедливо підняв другий екзаменатор», - додає Ткачук.
Крім того, саме під час другої перевірки робіт з мови вирівнюються й деталізуються вимоги до творів з різних регіонів. За формального підходу до оцінювання змісту (є теза – 2 бали, є приклад з мистецтва – 2 бали тощо) приклад з дитячих мультика чи казки «коштуватиме» стільки ж, скільки, наприклад, теза з книги Германа Гессе.
«І до чого тут друга перевірка? А все просто: коли ти 2-3 дні перевіряєш роботи, у яких приклади про стереотипи, пов’язані з борщем, салом, зрідка – з мовою або зневажливим ставленням до жінки, а потім розпаковують пачку з іншого регіону, де читаєш про Столітню війну, Авраама Лінкольна, Вінстона Черчилля, Івана Мазепу, Євгена Коновальця, то розумієш, що по два бали за приклади у цих творах якісь дуже різні», - пояснює він.
Ткачук закликав перевіряльників не мовчати, а звертати увагу громадськості на суб’єктивне оцінювання письмових робіт. Він нагадав, що аналогічні події відбувалися за часів міністра освіти Дмитра Табачника, але тоді зусиллями Центру оцінювання якості освіти другу перевірку відновили. «До слова, співчуваю тим, хто цього року буде працювати в апеляційних комісіях. Їм явно не позаздриш», - підсумував він.
В Українському центрі оцінювання якості освіти відповіли на критику «одинарної» перевірки, заявивши про те, що через епідемію коронавірусу і підвищення зарплат педагогічним працівникам були змушені заощаджувати бюджетні кошти , але напрацювали декілька унікальних рішень, які уможливлюють об’єктивне оцінювання робіт учасників ЗНО.
По-перше, посилено процедуру підготовки екзаменаторів, до перевірки завдань із відкритою формою відповіді залучено досвідчених фахівців із багаторічним досвідом у цій галузі.
По-друге, змінено схеми оцінювання таких завдань, вони стали більш деталізованими, з чітко визначеним алгоритмом дій екзаменаторів і фрагментами реальних робіт для ілюстрування оцінювання роботи за кожним критерієм.
«Такі деталізовані схеми оцінювання є практикою, яку використовують в освітніх оцінюваннях у всьому світі, зокрема, під час оцінювання відповідей учасників PISA. Це дає змогу забезпечити уніфікованість і узгодженість оцінювання, сприяє досягненню об’єктивності», - наголошують фахівці.
По-третє, змінено формат роботи старших екзаменаторів, які замість суто консультативної діяльності також беруть участь у перевірці.
По-четверте, при Українському центрі створено консультативну групу, фахівці якої оперативно надавали консультації щодо оцінювання «проблемних» робіт.
«Окремо маємо наголосити на тому, що якості та об’єктивності «одинарної» перевірки сприяє надання екзаменаторам достатньої кількості часу для роботи з однією роботою учасника ЗНО: у середньому це 15-20 хвилин (…), що, безумовно, уможливлює вдумливий аналіз роботи відповідно до критеріїв оцінювання і навіть, за потреби, консультування з колегами», - підсумовується у заяві.
Нагадаємо, основна сесія ЗНО-2021 стартувала в Україні 21 травня з тестування з хімії і закінчується сьогодні, 15 червня, екзаменом з географії. Додаткова сесія цього року відбудеться з 29 червня до 14 липня, зареєструватись на неї можна до 18 червня.
13 квітня Верховна Рада ухвалила закон про скасування обов'язкової державної підсумкової атестації для учнів 11 класу, які закінчують навчання цього року. Проєкт закону розглядався за скороченою процедурою, його підтримали 298 народних депутатів. 26 квітня закон підписав президент Володимир Зеленський.
За випускниками залишили право здати ДПА добровільно, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Результати ЗНО знадобляться під час вступу до вищих навчальних закладів.