UA / RU
Підтримати ZN.ua

NYT: Військова перемога України над Росією нереалістична

Видання пише, що у американської підтримки є свої межі, тож Києву, швидше за все, доведеться піти на болючі територіальні поступки, щоб зупинити війну.

Сенат схвалив пакет екстреної допомоги для України на 40 мільярдів доларів. Але зважаючи на гучну критику цих витрат з боку невеликої групи республіканців-ізоляціоністів і перехід війни в складну нову фазу, двопартійна підтримка вже не гарантована.

Директор Національної розвідки США Авріл Гейнс застерегла Комітет Сенату зі збройних сил, що наступні кілька місяців будуть нестабільними. Конфлікт між Україною і Росією може почати рухатися по «більш непередбачуваній і ескалаційній траєкторії». Вона також підкреслила підвищену вірогідність, що Росія буде погрожувати застосувати ядерну зброю.

Все це надзвичайно висока ціна і серйозні загрози. Але водночас існує багато питань щодо участі США в цьому конфлікті, на які президент Джо Байден досі не відповів американському суспільству. Про це в редакційній статті пише New York Times, нагадуючи також про свій матеріал за березнь, в якому видання наголошувало, що сигнал від США і союзників до українців і росіян повинен бути одним: Україна буде вільною. Україна заслуговує на підтримку проти російської неспровокованої агресії. І США повинні очолити союзників в НАТО в демонстрації Владіміру Путіну, що альянс готовий і здатний чинити опір його реваншистським амбіціям.

Ця мета не повинна змінитися. Але, зрештою, вступ в відкриту війну з Росією не в американських інтересах, навіть якщо для миру Україні доведеться піти на певні важкі рішення. Тим часом цілі і стратегію США у цій війні стає дедалі важче розгледіти, оскільки параметри місії вже змінилися.

Читайте також: Історик Тімоті Снайдер пояснив, чому через спроби «врятувати лице» Путіна війна в Україні буде довшою

Чи намагаються США допомогти зупинити цей конфлікт за допомогою мирної угоди, яка б дозволила існувати суверенній Україні так само, як і певним американсько-російським відносинам? Чи США тепер добиваються постійного ослаблення Росії? Адміністрація тепер переслідує мету дестабілізувати Владіміра Путіна чи усунути його від влади? США хочуть, щоб Путін відповів як воєнний злочинець? Чи мета - це уникнути більш широкої війни? Якщо так, тоді як цьому допомагають розповіді про те, як американська розвідка допомагає вбивати росіян і топити їхні кораблі?

Без чітких відповідей на ці питання Білий дім ризикує не просто втратити американську зацікавленість в допомозі українцям, які продовжують втрачати життя й засоби до існування. Він також може підірвати довгостроковий мир і безпеку в Європі. Українські страждання згуртували американців. Але суспільна підтримка війни далеко від американського узбережжя не буде вічною. Інфляція - набагато більша проблема для американських виборців, ніж Україна. А потрясіння на глобальних ринках продовольства і енергетики, швидше за все, посиляться. 

Зараз конфлікт проходить через безладний етап. Можливо, саме тому президент Байден і його уряд не хочуть чітко визначати цілі. Але тим більше підстав для Байдена пояснити американським виборцям ще до листопада, що підтримка України - це підтримка демократичних цінностей і права країн захищати себе проти агресії. Хоча мир і безпека лишаються ідеальними результатами цієї війни.

Існує велика спокуса розглядати неймовірні українські успіхи у боротьбі з російською агресією як ознаку того, що з належною американською і європейською допомогою Україна зможе вигнати Росію до позицій, які вона займала перед вторгненням. Але таке припущення небезпечне.

Читайте також: NYT: Росія 10 років будувала нову армію, війна в Україні показала гіркий результат цих зусиль

«Однозначна військова перемога України над Росією, яка б дозволила Києву повернути всі території, окуповані Москвою з 2014 року, - це нереалістична мета. Попри те, що російське планування й здатність вести бій були напрочуд незграбними, Росія лишається надто сильною. А Путін вклав занадто багато особистого престижу у вторгнення, щоб відступити», - йдеться в статті.

США і НАТО вже беруть дуже гликоку військову і економічну участь в конфлікті. Нереалістичні очікування можуть втягнути їх ще глибше у дорогу повномасштабну війну. Росія, якою б розбитою і невмілою вона не була, досі здатна завдати невимовних руйнувань Україні. Вона все ще ядерна супердержава з ображеним і жорстоким деспотом, який не демонстрував бажання вести переговори.

Видання нагадує про всі войовничі заяви, які звучали у Вашингтоні. Президент Байден говорив, що Путін «не може залишитися» при владі. Міністр оборони Ллойд Остін говорив, що Росію потрібно «ослабити». А спікер Палати представників Ненсі Пелосі пообіцяла, що США будуть підтримувати України «до перемоги». Всі ці слова проголошують підтримку, але вони не наближають переговори жодним чином.

Зрештою, саме українці будуть змушені приймати важкі рішення. Вони воюють, помирають, втрачають свої домівки через російську агресію. Вони повинні вирішувати, яким буде кінець війни. Якщо конфлікт приведе до реальних переговорів, саме українські лідери будуть змушені приймати болючі територіальні рішення для досягнення компромісу. США і НАТО показали, що вони будуть підтримувати українську оборону, забезпечуючи армію України вогневою силою й іншими засобами. Однак, як би не закінчилися бої, США і їхні союзники повинні бути готовими допомагати Україні відбудуватися.

Читайте також: Росія готується відправити на війну в Україну до 2500 резервістів

Але поки війна триває, Байден також повинен чітко пояснити Володимиру Зеленському і його народу, що в готовності США і НАТО протистояти Росії є свої межі. Так само обмежені військова, фінансова і політична підтримка, на яку Київ може розраховувати. Важливо, щоб рішення українського уряду були засновані на реалістичній оцінці доступних засобів, а також розумінні того, скільки ще руйнацій Україна здатна витримати.

Зіткнення з цією реальністю може бути болючим. Але це те, що уряди зобов’язані робити замість того, щоб ганятися за ілюзорною «перемогою». Росія буде відчувати біль через ізоляцію й виснажливі санкції ще багато років. А Путін увійде в історію як різник. Але зараз виклик полягає в тому, щоб розвіяти ейфорію, припинити зловтішатися й зосередитись на чіткому визначенні й виконанні місії.