Впродовж 9 тижнів президент США Джо Байден і західні союзники наголошували на необхідності подбати, щоб російська війна проти України залишалася в межах українських кордонів. Тепер у Вашингтоні і європейських столицях зростає страх, що конфлікт може перерости в більш широку війну, розширившись на сусідні країни і кіберпростір. Крім того, Москва може відрізати поставки газу в країни НАТО.
В довгостроковій перспективі таке розширення може перерости в більш прямий конфлікт між Вашингтоном і Москвою, який буде нагадувати Холодну війну, в якій кожна зі сторін буде намагатися ослабити іншу. Про це пише New York Times.
Впродовж останніх трьох днів міністр оборони США закликав до зусиль, націлених на скорочення можливостей російської армії, щоб вона втратила здатність вторгатися в сусідні країни на багато років. Росія ж відрізала від поставок газу Польщу і Болгарію, які приєдналися до НАТО після розпаду СРСР. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн швидко засудила це як «інструмент шантажу». Тим часом, вибухи прогриміли в Придністров’ї на території Молдови, яка може стати новою жертвою агресії Москви. А в самій Росії вибухнули нафтобази і навіть ракетний завод при загадкових обставинах. Також Москва дедалі частіше почала нагадувати світу про свої розміри і ядерний арсенал, натякаючи, що якщо звичайні війська Путіна зазнають принизливої поразки, у нього є ще один козир.
Американські і європейські чиновники кажуть, що не бачать доказів, які б говорили, що Росія мобілізує свої польові ядерні сили. Але за лаштунками вже триває обговорення, як Заходу відреагувати, якщо Москва проведе ядерні випробування чи демонстративний вибух над Чорним морем чи на території України.
«Ніхто не хоче, щоб ця війна стала ще більшою, ніж вже є. І точно ніхто не хоче або, принаймні, не повинен хотіти, щоб вона стала ядерною», - сказав прес-секретар Пентагону Джон Кірбі.
Спроби домовитися про дипломатичне рішення чи хоча б перемир’я, які робили лідери Франції, Ізраїлю і Туреччини, не дали результатів. Українські і російські сили готуються до довготривалого конфлікту. На сході й півдні, схоже, почнеться артилерійська війна, куди Росія відправила свою армію після принизливого відступу з околиць Києва й інших ключових міст.
«Путін не хоче відступати, так само як і українці. Тож проллється ще більше крові», - сказав директор Chatham House Робін Ніблетт.
Водночас, бажання США і Європи допомогти Україні перемогти Росію зміцнилося, особливо після звірств в Бучі й інших українських містах, про які стало відомо після російського відступу. Навіть Німеччина відмовилася від своєї старої позиції й схвалила відправку артилерійських систем і бронемашин Україні.
За словами директора Програми європейської безпеки в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Сета Джонса, ризик «розширення війни зараз дуже серйозний».
«Російські втрати стають дедалі більшими. А США відправляють більш потужне озброєння, через яке цих втрат буде ще більше», - сказав він.
На думку Джонса, рано чи пізно російська військова розвідка може почати атакувати ці поставки на території країн НАТО. Не всі лінії зв’язку між Вашингтоном і Москвою були розірвані. США і Росія провели обмін в’язнями. В Туреччині колишнього морського піхотинця Тревора Ріда обміняли на російського пілота, якого Департамент юстиції звинуватив у торгівлі наркотиками. Але навіть цей епізод дуже нагадував Холодну війну, до якої Вашингтоні і Москва, схоже, повернулися. Професор Прінстонського університету Стівен Коткін нещодавно зауважив, що «кінець першої Холодної війни був міражем». Тому що спроби інтегрувати Росію у західний світ провалилися. Байден сам теж впевнений, що Путін хоче вийти далеко за межі України. В день, коли почалося російське вторгнення, президент США сказав, що вторгнення - це «неприхована агресія, бажання Путіна побудувати імперію за будь-яку ціну».
Але поки війна триває в географічних межах України. США і їхні союзники кажуть, що їхня мета - змусити Росію вивести свої війська «назавжди», а також поважати українські кордони. Путін засудив західні зусилля, націлені допомогти українській армії. Однак, він не атакував лінії постачання на території НАТО. Тепер з’явились ознаки, що цій стриманості скоро настане кінець.
Коли «Газпром» зупинив поставки газу в Польщу і Болгарію, це було чітким попередженням для Німеччині, яка сильно залежить від російських енергоносіїв, що вона може стати наступною. Росія використовує свій найбільший економічний важіль, щоб залякати Східну і Західну Європу, натякаючи, що наступна зима для них буде дуже холодною. У Вашингтоні вважають, що газовий шантаж націлений розділити союзників по НАТО, які досі були консолідовані.