Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови і перейшли на українську. Вони постійно вдосконалюють свою українську і збагачують її новими словами.
Видання Telegraf розповіло, коли треба казати «наряджати», а коли «прикрашати».
- «Наряджати» — це слово походить від праслов’янського «нарядъ», що означає «одяг, оздоблення, спорядження». У сучасній українській мові «наряджати» має значення «одягати когось або щось у гарний чи святковий одяг». Наприклад, «наряджати дитину» або «наряджати ляльку».
- «Прикрашати» — це слово має більш широке значення. Воно означає «робити щось гарним, додаючи елементи декору». Наприклад, «прикрашати кімнату» або «прикрашати ялинку». Корінь слова походить від слова «красивий», що підкреслює естетичний аспект дії.
Якщо аналізувати фрази «наряджати ялинку» та «прикрашати ялинку», можна помітити, що вони описують ту саму дію — оформлення ялинки. Проте є тонкі відтінки значень:
- «Наряджати» більше нагадує процес одягання ялинки, що створює образ живої істоти, яку «вдягають» у святкове вбрання. Це слово частіше використовується в розмовній мові.
- «Прикрашати» підкреслює сам процес додавання естетичних елементів і є стилістично нейтральним. Воно більше підходить для офіційного чи літературного стилю.
Сучасні тлумачні словники української мови не вказують на те, що одне з цих слів є неправильним у контексті ялинки. Обидва варіанти вважаються нормативними, проте «прикрашати ялинку» є трохи поширеним.
- У неформальних розмовах можна сміливо казати «наряджати ялинку» — це додає затишку та теплоти.
- У письмових текстах, офіційних документах чи літературних творах краще використовувати «прикрашати ялинку».
Лайфхаків, "як російськомовному перейти на українську", вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих "нових українців" говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова "Перехідний вік мови" на ZN.UA.