Департамент охорони здоров’я при Міноборони продовжує працювати над впровадженням єдиного медичного простору, тобто над об'єднанням всіх медичних ресурсів, які має, зрозумілого фінансування та управління. Що вже вдалося зробити в цьому напрямку, в інтерв’ю ZN.UA розповіла директорка департаменту Оксана Сухорукова, з якою поспілкувалася Алла Котляр.
«Саме зараз наші спеціалісти тестують упровадження медичної інформаційної системи (МІС) на передових хірургічних підрозділах, далі буде військова ланка. Є домовленість із благодійною організацією про забезпечення таких підрозділів планшетами», – зазначила Сухорукова.
Вона пояснила, що у військовій медицині підходи до фінансування відрізняються від тих, що є в цивільних закладах. І від того внесуть останні дані чи ні, для них нічого не зміниться.
«Але тішить те, що лікарі вмотивовані передавати дані пацієнтів одне одному й не проводити додаткових обстежень. До того ж до військової ланки прийшло чимало людей із цивільного життя, вони вже звикли до МІСів. Ми стоїмо перед викликами створити такий продукт, який би відповідав очікуванням лікарів і дав змогу надалі зменшити паперову роботу», – додає директорка департаменту.
Вона також розповіла, що хотіла б, аби військові госпіталі також брали участь програмі централізованих закупівель, коли держава закуповує певні лікарські засоби та медичні вироби. Сьогодні в цій програмі департамент цікавить дві речі – металеві пластини для остеосинтезу й ендопротези.
«Якщо їх закуповує державне підприємство «Медичні закупівлі України» для цивільних закладів охорони здоров’я коштом держбюджету, то чому б не робити цього й для закладів охорони здоров’я Міноборони? Це оптимізує витрати державних коштів та адміністрування таких типів закупівель. Розв’язання цього питання лежить у взаємодії з МОЗ», – додала Сухорукова.
За її словами, також було б добре, якби Національна служба здоров’я України могла зберігати файли з візуалізацією. Департамент вже порушував це питання в контексті збереження ортопантомограм для оцінки стоматологічного стану військовослужбовців та ідентифікації тіл загиблих. Зараз це питання, додала Сухорукова, також опрацьовується.
«Ми просуваємося в напрямі збору структурованих медичних даних про те, що відбувається з пацієнтом. І, звісно, в нашому МІСі буде набагато більше інформації, ніж в електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ). Не тому, що ми жадібні, а тому, що на сьогодні ЕСОЗ не спроможна прийняти всю інформацію, яку генерує МІС. Ми на зв’язку з травма-реєстром США, досліджуємо процеси, що відбуваються під час внесення даних. Дивимось, які з цих даних можна збирати через МІС. Це питання найближчого майбутнього. Після запуску МІСів та електронної первинної медичної картки на догоспітальному етапі структуровані медичні дані почнуть накопичуватися», – підсумувала Сухорукова.
Раніше повідомлялося, що в українській армії затвердили перелік, яку домедичну допомогу мають надавати військовослужбовці з різними рівнями підготовки. Відповідний наказ визначає, який об’єм домедичної допомоги мають надавати військовослужбовці та співробітники Сил безпеки і оборони під час ведення бойових дій, виконання бойових та спеціальних завдань, а також підготовки військових.