UA / RU
Підтримати ZN.ua

На передових хірургічних підрозділах вже тестують впровадження медичної інформаційної системи – Сухорукова

МІС може вмістити в собі більше даних ніж електронна система охорони здоров'я.

Оксана Сухорукова

Оксана Сухорукова

Департамент охорони здоров’я при Міноборони продовжує працювати над впровадженням єдиного медичного простору, тобто над об'єднанням всіх медичних ресурсів, які має, зрозумілого фінансування та управління. Що вже вдалося зробити в цьому напрямку, в інтерв’ю ZN.UA розповіла директорка департаменту Оксана Сухорукова, з якою поспілкувалася Алла Котляр.

«Саме зараз наші спеціалісти тестують упровадження медичної інформаційної системи (МІС) на передових хірургічних підрозділах, далі буде військова ланка. Є домовленість із благодійною організацією про забезпечення таких підрозділів планшетами», – зазначила Сухорукова.

Вона пояснила, що у військовій медицині підходи до фінансування відрізняються від тих, що є в цивільних закладах. І від того внесуть останні дані чи ні, для них нічого не зміниться.

Читайте також: Норвегія продовжила допомогу з вивезення тяжко поранених українців на лікування в Європу

«Але тішить те, що лікарі вмотивовані передавати дані пацієнтів одне одному й не проводити додаткових обстежень. До того ж до військової ланки прийшло чимало людей із цивільного життя, вони вже звикли до МІСів. Ми стоїмо перед викликами створити такий продукт, який би відповідав очікуванням лікарів і дав змогу надалі зменшити паперову роботу», – додає директорка департаменту.

Вона також розповіла, що хотіла б, аби військові госпіталі також брали участь програмі централізованих закупівель, коли держава закуповує певні лікарські засоби та медичні вироби. Сьогодні в цій програмі департамент цікавить дві речі – металеві пластини для остеосинтезу й ендопротези.

«Якщо їх закуповує державне підприємство «Медичні закупівлі України» для цивільних закладів охорони здоров’я коштом держбюджету, то чому б не робити цього й для закладів охорони здоров’я Міноборони? Це оптимізує витрати державних коштів та адміністрування таких типів закупівель. Розв’язання цього питання лежить у взаємодії з МОЗ», – додала Сухорукова.

За її словами, також було б добре, якби Національна служба здоров’я України могла зберігати файли з візуалізацією. Департамент вже порушував це питання в контексті збереження ортопантомограм для оцінки стоматологічного стану військовослужбовців та ідентифікації тіл загиблих. Зараз це питання, додала Сухорукова, також опрацьовується.

Читайте також: Лікування та реабілітація поранених: несистемна система

«Ми просуваємося в напрямі збору структурованих медичних даних про те, що відбувається з пацієнтом. І, звісно, в нашому МІСі буде набагато більше інформації, ніж в електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ). Не тому, що ми жадібні, а тому, що на сьогодні ЕСОЗ не спроможна прийняти всю інформацію, яку генерує МІС. Ми на зв’язку з травма-реєстром США, досліджуємо процеси, що відбуваються під час внесення даних. Дивимось, які з цих даних можна збирати через МІС. Це питання найближчого майбутнього. Після запуску МІСів та електронної первинної медичної картки на догоспітальному етапі структуровані медичні дані почнуть накопичуватися», – підсумувала Сухорукова.

Раніше повідомлялося, що в українській армії затвердили перелік, яку домедичну допомогу мають надавати військовослужбовці з різними рівнями підготовки. Відповідний наказ визначає, який об’єм домедичної допомоги мають надавати військовослужбовці та співробітники Сил безпеки і оборони під час ведення бойових дій, виконання бойових та спеціальних завдань, а також підготовки військових.