Фінансування має значення для розвитку будь-якої сфери. Не є винятком тут і наука, на фінансування якої маємо нині лише 0,17% ВВП, хоча в законі «Про наукову та науково-технічну діяльність» записано, що на науку має виділятися 1,7%. Водночас середньоєвропейський показник фінансування науки — 2%, в Німеччині — 3,2%, в Штатах — більш як 3,5%.
Очевидно, що необхідно нарощувати фінансування і в Україні, а заразом і впроваджувати ефективні механізми його використання. Тому ми починаємо трансформаційні процеси, які торкаються як базового фінансування наукових досліджень, так і залучення грантів — державних і міжнародних.
Конкурсне грантове фінансування — дуже важливий напрям, тому що це про конкуренцію між колективами, ідеями, найкращими рішеннями. Причому конкуренцію як усередині країни, так і за її межами.
Станом на зараз в Україні є понад 370 наукових установ і більш як 160 державних університетів, проте лише близько 70 інституцій із цієї когорти мають досвід отримання будь-якого зовнішнього грантового конкурсного фінансування. І цього насправді дуже мало.
В Україні державні наукові/інноваційні гранти розподіляють лише чотири основні фонди: це насамперед Національний фонд досліджень, а також Міністерство освіти і науки України, Український фонд стартапів і трохи Український культурний фонд. Є також внутрішні проєкти — наприклад, НАН України, але вони розподіляються зазвичай серед наукових установ академій, тобто є закритими для широкої наукової спільноти.
Однак українських грантів недостатньо, аби покрити потреби наших науковців. Натомість міжнародні фонди пропонують значно більше можливостей. Після повномасштабного вторгнення українські науковці отримали низку переваг для участі в різних міжнародних конкурсах. Тож ми налаштовані нарощувати спроможності нашої наукової спільноти залучати міжнародні гранти для українських досліджень.
З 2022 року Україна бере участь у міжнародній програмі досліджень «Горизонт Європа». Це, мабуть, найбільша у світі грантова програма, яка підтримує науку. Її загальне фінансування — понад 95 млрд євро на чотири роки. На сьогодні з цих коштів українські науковці залучили трохи більш як 0,13%. Чи це багато? Ні. Чи можемо ми більше? На нашу думку — так. Як це зробити? Є кілька рішень, які ми вже почали впроваджувати.
Аби максимально залучити до цієї програми українських науковців, минулого року на базі Національного фонду досліджень було створено «Офіс Горизонт Європа в Україні». Ця структура покликана координувати наших науковців щодо участі в конкурсах на отримання грантів і допомагає взяти в них участь. Але Україна — велика країна, в ній багато сильних наукових колективів і установ, які працюють у різних регіонах. Тому відповідно до Угоди з ЄС ми запроваджуємо ще один крок — створюємо мережу Національних контактних пунктів рамкової програми ЄС «Горизонт Європа» (National Contact Points, далі — НКП) по всій країні. Тут науковці зможуть отримати необхідну допомогу щодо пошуку колів (певних напрямів програми «Горизонт Європа». — ред.), підготовки запитів і отримання грантів.
Мережу НКП ми плануємо остаточно запустити вже в серпні. Відкриваємо двадцять таких пунктів у десяти містах України. Це офіси при академічних дослідницьких установах та університетах, серед яких і кілька приватних дослідницьких організацій. Згідно з постановою КМУ, всі вони пройшли відповідний конкурсний добір.
Кожен із НКП відповідатиме за певний науковий напрям програми «Горизонт Європа» і працюватиме з науковцями не лише свого регіону, а й усієї країни. Наприклад, для науковців, які займаються ядерною фізикою, буде відкрито спеціальний контактний пункт у Харкові, тому що там сконцентровані найкращі вчені в цій галузі. Якщо, наприклад, я як науковець звернуся до НКП з тематикою, на яку хотів би знайти грант, мене проконсультують, як мені знайти партнера, необхідне оголошення, як почати формувати грантову заявку, правильно розрахувати бюджет тощо.
Для роботи в НКП ми залучаємо найкращих українських науковців, які, зокрема, мають досвід отримання таких грантів і можуть ним поділитися з іншими. Зараз працюємо над договорами про співпрацю з працівниками НКП, і в цих договорах будуть прописані чіткі КРІ для кожного контактного пункту. Ми фіксуємо стан на зараз у кожному науковому напрямі — скільки проєктів Україна має, яким є обсяг їх фінансування, скільки вчених та інституцій залучено тощо. Завдання мережі НКП й «Офісу Горизонт Європа» — сприяти нарощуванню цих показників, вийти на більший обсяг фінансування, залучити якомога більше вчених і команд до виконання таких проєктів.
Участь у програмі «Горизонт Європа», крім залучення коштів на наукові дослідження й розробки, дає змогу науковцям різних країн створювати ефективну міжнародну кооперацію для роботи над дослідженнями. Наприклад, один дослідник із певною ідеєю заходить у програму, а до нього приєднуються науковці з різних країн та інституцій, які також працюють у цьому напрямі. Їх може бути п’ять, сім, десять. І ця заявка точно має більше шансів на виграш.
Варто зазначити, що «Горизонт Європа» — це не перша масштабна міжнародна наукова програма з фінансування наукових досліджень, у якій бере участь Україна. Але, на відміну від попередніх, у ній багато уваги приділяється інноваційності та практичному впровадженню результатів. Адже значну частину грантів за цією програмою отримує інноваційний бізнес, який хоче вийти на ринок із новими технологіями та продуктами. Це вже є світовою практикою, коли в технологічних сферах науковці безпосередньо пов’язані із замовником досліджень. Водночас у програмі є й низка напрямів, що фінансують передову науку, без якої прикладні речі теж не можуть бути створені й працювати. У Європі ж розуміють, що для того, аби досягти економічного розвитку, треба розвивати науку й технології.
Аби ефективніше інтегрувати українських науковців до програми «Горизонт Європа», Україна делегувала своїх представників до основних наукових комітетів програми. Шляхом конкурсного добору було визначено 39 таких представників. Фактично вони є амбасадорами української наукової спільноти в найпотужнішій грантовій програмі Європи. Вони беруть участь у офіційних засіданнях і заходах комітетів програми, у формуванні важливих рішень.
Програма «Горизонт Європа» — це можливість для України не лише отримати гранти, а й обмінятися досвідом із міжнародними партнерами, багато чого навчатися в них. Хочу сказати, що наші партнери з країн Східної Європи, як, наприклад, Польща, мають значно більші успіхи в програмі «Горизонт Європа», ніж ми. Маємо над чим працювати.
Ми також хочемо поширювати міжнародний досвід для вдосконалення нашої системи розподілу грантів. За даними Міністерства освіти і науки, більшість розробок українських вчених, на жаль, не впроваджуються, а часто лежать на полицях у вигляді звітів. Не думаю, що тут винні саме вчені. Економіка в нас побудована так, що в ній дуже мало інноваційних і технологічних складників, аби сприймати нові наукові розробки. Загалом наукова сфера в країні малозрозуміла як населенню, так і державі загалом. А науковцям не дуже зрозуміло, як за ті маленькі ресурси, які держава їм виділяє, вони можуть спродукувати щось більше. Нам потрібно максимально зближувати дослідника/розробника та кінцевого споживача.
Один із механізмів, який ми бачимо для виконання цього завдання і який ми вже почали впроваджувати на рівні експерименту, — це конкурс державного замовлення на науково-технічну продукцію. В цьому замовленні беруть участь десять міністерств. За нашою ініціативою вони сформулювали для науковців 25 тематик досліджень і конкретних завдань на розроблення технічних рішень, за допомогою яких відомства хотіли б вирішити найнагальніші проблеми. Серед замовників — Міністерство оборони, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерство цифрової трансформації, Міністерство енергетики, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів та інші.
Конкурс на отримання державних грантів на ці розробки було оголошено в червні, зараз прийом заявок завершено, ми вже на фініші першого етапу їх оцінювання. Дуже втішає той факт, що до нас надійшло більш як сто заявок від різних наукових колективів. Тобто на кожну проблему є декілька ідей і варіантів вирішення. Наприклад, є завдання створити радіомаскувальний матеріал, який потрібен для зменшення помітності об’єктів у радіодіапазоні. І нам уже надіслали, здається, чотири варіанти вирішення цієї проблеми. Насправді дуже важко обрати найкращу ідею. На жаль, ми наразі не можемо, як закордонні агенції, фінансувати паралельно кілька досліджень. Наприклад, американська агенція DARPA, яка фінансує оборонні розробки, може собі дозволити дати гранти на кілька конкурентних ідей, аби потім визначити, яка з них краще працює на практиці. Не знаю, чи ми прийдемо до цього в нашому конкурсі, але те, що на кожну тематику нам надіслали декілька пропозицій, свідчить про те, що наукова сфера спроможна генерувати ідеї та рішення актуальних для держави проблем.
На наступному етапі оцінювання — пітчингу конкурсних проєктів — будуть присутні представники міністерств-замовників і профільні фахівці-практики, які допоможуть ухвалити рішення про перевагу тієї чи тієї грантової заявки. Далі переможці, які отримають фінансування, повинні будуть узгодити остаточні технічні завдання й договірну документацію, а також кінцевий результат із міністерством-замовником. Своєю чергою, в кожному міністерстві буде призначений куратор, який допомагатиме вченим спрямовувати розробку до потрібного результату. Цей результат матиме значно більше можливостей для впровадження, оскільки буде розроблений науковцями разом із потенційним кінцевим користувачем.
Для цього конкурсу ми знайшли й фінансування — на кожен проєкт буде виділено з держбюджету до 10 млн грн. Дякуємо уряду за підтримку нашої ідеї. Нам важливо, щоб на цей конкурс прийшли не лише університети та науково-дослідні установи, а й сильні команди з інноваційного бізнесу, готові виконати для держави те чи те завдання. Конкурентна вартість замовлення також спонукає до появи нових класних ідей.
Тому є в нас певні оптимістичні сподівання саме на цей конкурс і закладену в нього ідею.
Нам потрібно ще багато зробити, аби максимально залучити українських науковців до грантових програм. Важливо також поширювати й нарощувати культуру грантової діяльності. У Стратегічному плані діяльності Міністерства освіти і науки до 2027 року зазначено, що одним із показників його виконання є такий: кожен український вчений матиме досвід участі в міжнародному дослідницькому проєкті. Розумію, що це, можливо, трошки про мрію, але якщо немає мрії, то немає і зростання. Зараз ми на стартовому етапі, але вважаю, що в нас є всі підстави для оптимізму.