Минулого року правоохоронці отримали на 56% більше заяв про домашнє насильство, ніж 2020 року, повідомила заступниця голови Міністерства внутрішніх справ Катерина Павліченко. Вона зазначила, що в Україні останні роки перестають замовчувати домашнє насильство.
Вказано, що 2021 року правоохоронці склали на 10% більше адмінпротоколів. Також було винесено на 19% термінових заборонних приписів щодо кривдників. Останніх на обліку же збільшилося на 11%.
«Традиційно, аналізуючи статистику, спостерігаємо зростання кількості звернень громадян та посилення реагування поліції», – процитували Павліченко у пресслужбі МВС.
Подібна статистика свідчить, що українці визнають домашнє насильство проблемою та не бояться про неї заявити.
Раніше віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що сподівається на ратифікацію Україною 2022 року Стамбульської конвенції. За її словами, ратифікацію підтримали як уряд, так і президент. Відповідний законопроєкт мають внести до парламенту.
Україна за 10 років виявилася неспроможною ратифікувати Стамбульську конвенцію - документ, що веде до вільного від насильства життя. ЄС неодноразово закликав Україну ратифікувати Стамбульську конвенцію За цей час у нашій країні змінилися 3,5 президента та 4 скликання Верховної Ради, які не знайшли в собі сміливості захистити власних громадян від насильства.
Представництво Європейського Союзу, Консультативна місія ЄС та Офіс Ради Європи в Україні закликали українську владу імплементувати всі положення чинного законодавства, посилити систему заходів та реагування на домашнє насильство, посилити нарощування потенціалу з цих питань та припинити негативне ставлення до згаданих питань серед представників влади.
Залишається здогадуватися, скільки винуватців злочинів залишаються без покарання, а жертв без шансів на відшкодування збитків. Детальніше читайте у статті Олени Подолян «Союз насильства та системи» для ZN.UA.
Про те, яких заходів вживає держава проти домашнього насильства, і чи все працює так, як мало б, читайте у статті Ольги Чекіс «Таке «домашненьке» насильство: як не бити».